Архітектура Київської Русі

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ АРХІТЕКТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ…………………………………………...5

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК КИЄВО-РУСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ НАПРИКІНЦІ Х – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII СТОЛІТЬ………………………………...16

2.1. Дерев’яна та кам’яна архітектура Київської Русі……………………...16

2.2. Оборонні, житлові й господарчі споруди………………………………25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………39

ВСТУП

На відміну від здавна відомих середньовічних пам'яток Західної Європи світ староруського мистецтва уповні вияскравівся лише за нашої доби. Археологи відновили забудову давньоруських міст, історики архітектури відтворили первісні форми величних архітектурних споруд.

Стилістичні зміни в розвитку окремих видів мистецтва проходять не завжди однаково. Так, наприклад, у декоративно-вжитковому, а певною мірою і в образотворчому мистецтві, деякі традиції живуть довше, ніж в архітектурі, оскільки остання найтісніше пов'язана з потребами сучасності. Завдяки цьому еволюція стилістичних рис у архітектурі простежується чіткіше.

Архітектуру стародавніх слов'ян ми можемо собі лише уявляти. Традиції дерев'яного будівництва сформувалися ще за багато століть до Київської Русі. І на той час, як у Києві з'явилися перші муровані споруди, давньоруські міста являли собою розвинені архітектурні організми, а русичі були досвідченими будівничими.

Тому темою нашого дослідження ми обрали як: “Архітектура Київської Русі.

Метою нашого дослідження є аналіз періодизації та відомих споруд в архітектурі Київської Русі.

Для досягнення поставленої мети нами були сформовані наступні завдання:

1. Охарактеризувати архітектуру Київської Русі;  

2. Описати періодизацію цього виду мистецтва часів Київської Русі;

3.  Проаналізувати розвиток Києво-Руської архітектури наприкінці Х – у першій половині ХІІІ століть.

Об’єкт дослідження: дослідження розвитку культури доби Київської Русі.  

Предмет дослідження: аналіз та періодизація процесу становлення та розвитку архітектури часів Київської Русі.

Архітектура як система відрізняється змістовною поліфункціональністю, що й визначило інтерес до нього з боку дослідників різних спеціальностей, зокрема культурологів, істориків, архітекторів. Дослідженням періодів розвитку архітектури часів Київської Русі займалися такі вчені як: К. Н. Григор’ян, П. Герчанівська, Б. Є. Галанов, Г. Ю. Івакін,  В. К. Козюба, О. В. Комар, Н. П. Почтовалов.

Дане курсове дослідження складається зі вступу, трьох розділів, семи параграфів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ АРХІТЕКТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

У ІХ ст. внаслідок тривалого внутрішнього розвитку слов’янських племен утворилась одна з найбільших держав середньовіччя – Київська Русь.

Етнічну основу держави складали військово-племінні союзи південно-західних слов’ян(поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, бужани, тиверці, білі хорвати, в’ятичі), їх доповнювали балтські племена (лити, пруси, ятвяги та ін.), угро-фіни (меря, мурома, мордва), тюркські народності (печеніги, торки, клобуки).

На першому етапі існування політичною формою держави була ранньофеодальна монархія з елементами федералізму, у 30-х рр. ХІІ ст. в результаті феодальної роздрібненості Київська Русь розпалася на понад півтора десятка суверенних князівств, більшість із яких через нескінченні усобиці, напади кочівників і монгольську навалу економічно та політично занепали і втратили своє колишнє значення. Київська Русь як могутня держава з самобутньою культурою проіснувала до 40-х рр. ХІІІ ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників.