Костел святого Михайла та монастир бернадинів в м.Ізяслав
Автор: Тарас Вікторович Сич • Ноябрь 20, 2022 • Реферат • 3,690 Слов (15 Страниц) • 162 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Острозька Академія"
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки
Кафедра історії ім. М.П. Ковальського
Дослідження про
«Костел святого Михайла та монастир бернадинів в м.Ізяслав»
Підготував:
студент
групи І-41
Сич.Т.В
Викладач:
Близняк М.Б
Острог 2022
Актуальність роботи в тому що історія даної культурної споруди мало досліджена, і це лиш спроба дослідити історію даної споруди.
Мета роботи полягає в дослідженні історії костела святого Михайла та монастиря бернадинів, який знаходиться в м.Ізяслав.
Завдання дослідження: 1)Дослідити історію даної споруди; 2)Дослідити шлях від монастиря до вязниці.
Історіографія проблеми
Період між 1550 і 1650 вважається «Золотим віком» Речі Посполитої (утвореної в 1569 році об'єднанням Королівства Польського і Великого князівства Литовського)[1]. Це був період економічного процвітання завдяки торгівлі зерном. Зовнішня торгівля збіжжям займала ключове становище і в торговельній кон'юнктурі Заславщини, провідну роль на ринку якої утримували власники маєтностей князі Заславські. Зібране з волинських володінь зерно доправлялося до Данціґа або іншого порту, звідки продавалося до Нідерландів, Англії, Франції, Італії та Іспанії[2]. Будівництво монастирського комплексу в Заславі відбувалося водночас із реалізацією ще одного досить коштовного проєкту — будівництва костелу Івана Хрестителя. Крім того, це був час релігійної толерантності внаслідок рішень Варшавської конфедерації (1573), але також і пора католицької контрреформації[. На час виділення земельної ділянки для спорудження монастиря бернардинів князь Януш Заславський сповідував кальвінізм, його дружина Олександра Санґушківна належала до антитринітаріїв. Завершував будівництво монастиря їхній син князь Олександр Заславський, католик, який проте мав конфлікт з бернардинами[3]. Заслав був багатонаціональним (русини, гебреї, поляки, татари) і багатоконфесійним (православні, антитринітарії, кальвіністи, греко-католики, католики, юдеї, мусульмани) містом. У цей період з'являються на українських землях якісно нові тенденції в архітектурі і містобудуванні привнесені приїжджими європейськими будівничими, здебільшого італійцями. Зведення комплексу монастиря в новітньому стилі маньєризму і пізньоренесансної фари пов'язують із будівничою активністю на заславському терені архітектора Якуба Мадлайна, походженням з Ґраубюндену, землі на італо-швейцарському пограниччі[4].
...