Порівняння в китайській мові

ВСТУП. Порівняння як художній прийом - це зіставлення двох явищ, предметів, людей і їх рис і так далі - за ознакою, щонайбільш виражає задум, позицію, світовідчуття автора. У граматиці порівнянням називається вираження, в якому зображуване явище явним чином уподібнюється іншому за якою-небудь загальною для них ознакою. Порівняння складається з: суб'єкта, об'єкту і ознаки (модуль) порівняння (загальне у порівнюваних реалій). Порівняльні конструкції в китайській мові включають різні міри порівняння.

Актуальність. Лексичний матеріал китайської мови останніми роками став об'єктом інтенсивного вивчення в різних аспектах: структурно-семантичному, функціональному, стилістичному, діалектологічному, історичному, порівняльному. Вибір цієї теми пов'язаний з тим, що при вивченні китайської мови як мови іноземного вживання багатьох слів і словосполучень з порівняльними конструкціями, особливо в стійких виразах, стикаються з  ускладненнями. Увага до порівняння обумовлена тим, що, з одного боку, робота з порівнянням спирається на емоційно-образний характер сприйняття навколишнього світу, а з іншого боку, розгляд механізмів утворення порівняння сприяє формуванню і розвитку абстрактного і логічного мислення, сприйняттю етнічних особливостей китайського народу. Використання порівнянь в мовних ситуаціях сприяє формуванню комунікативних навичок, адекватного сприйняття чужої мови і культури.

Фразеологізми, прислів'я, приказки, крилаті вирази, що містять порівняльні компоненти, несуть велике смислове навантаження, що робить мову образною, місткою, наповненою емоціями і національним колоритом. Лексичні одиниці постійно поповнюються новими виразами, словосполученнями і вживаються в різних стилях літературної мови. Цей процес призводить до того, що іноземці при читанні текстів в газетах і журналах, при перегляді фільмів бачать і чують такі вирази, пояснити значення яких вони не можуть. Це ще раз підтверджує думку про необхідність вивчення порівняння, як особливого виду тропа. Порівняння, які використовуються при описі конкретних об'єктів, явищ, процесів, зовнішності і характеру людини, допомагають підкреслити індивідуальність і неповторність людських чинників і усього навколишнього простору. За допомогою порівняння той, що говорить виділяє, підкреслює предмет або явище, звертає на нього особливу увагу. Порівняння тільки тоді буде дієвим, коли воно органічно пов'язане зі змістом, коли він не затемняє думку, а пояснює її, робить більше за просту. Сила порівняння в його оригінальності, незвичності, а це досягається шляхом зближення предметів, явищ або дій, які, здавалося б, нічого спільного між собою не мають.

Уміння правильно розуміти і правильно використати лексичний матеріал, що містить елементи порівняння, в мові підвищує загальну мовну культуру, полегшує читання і розуміння художньої літератури, удосконалює техніку перекладу і, нарешті, розширює  представлення тих, хто вивчає іноземну мову та культуру.

Проблема дослідження : В дослідженнях лінгвістів семантика порівняння передається різними конструкціями, неоднорідними за своїм складом і синтаксичною функцією. Ця проблема тісно пов'язана з граматикою і синтаксисом двох мов : неоднакова структура простих і складних речень, різні способи вираження порівнянь, різний склад лексичного і граматичного матеріалу.