Конфліктологія як наука та навчальна дисципліна

Тема 1. Конфліктологія як наука та навчальна дисципліна

Конфлікт через його універсальний характер та повсякчасний прояв привертав увагу науковців з стародавніх часів. Представники різноманітних наукових напрямків намагалися визначити його природу, тлумачити його сутність визначити його роль в міжлюдських відносинах, суспільних процесах, політичній системі, міжнародних відносинах тощо. Проте накопичення конфліктологічних знань проходило в рамках окремих наук, як окреме наукове знання конфліктологія оформилася тільки в середині ХХ ст., що пов’язують з роботами західних соціологів Ральфа Дарендорфа та Льюїса Козера. З огляду на це, конфліктологія виступає однією з наймолодших сфер наукового знання, що синтезує досягнення цілої низки наук.

Виокремлення конфліктології в окрему галузь було викликане низкою чинників, серед яких особливе місце посідають ускладнення економічної структури, поява різних концепцій менеджменту, управління та організації, значну роль при цьому зіграв також міжнародний фактор – протистоянням між двома системами, очолюваними СРСР і США, під час «холодної війни», що викликало необхідність наукового осмислення та управління даною конфронтацією.

З 50 – 60-х років ХХ ст. у Західній Європі та Північній Америці конфліктологія розвивається досить швидкими темпами, створюються спеціальні інститути та наукові центри з дослідження конфліктів та конфліктного менеджменту, відкриваються окремі спеціальності у вищих навчальних закладах. Тим не менш, в Україні конфліктологія довгий час не розвивалася через «теорію безконфліктності», що панувала в Радянському Союзі. Перші українські наукові роботи, присвячені дослідженню конфлікту, відносяться до 90-х років ХХ ст., в 1994 році засновано першу спеціалізовану благодійну організацію «Український центр порозуміння» (як представництво міжнародної організації Search for Common Ground).

З моменту свого становлення конфліктологія прагне дослідити всі аспекти конфліктної взаємодії та виробити методи та технології з управління конфліктами, це обумовлює наступне визначення цієї науки:

Це наука про конфлікти у всіх сферах суспільного життя.

Оскільки конфлікти мають місце у всіх сферах суспільного життя і на всіх рівнях її організації та розвитку, то ними цікавляться представники різних наукових областей. Це обумовлює її міждисциплінарний характер.

Найбільший внесок в розвиток конфлітологічних теорій внесла соціологія, що вивчає конфлікт як соціальне явище, найбільш відомі конфліктологічні теорії розроблені саме соціологами. Науковим обґрунтуванням конфлікту на мікрорівні займається психологія, зосереджуючи увагу на вивченні внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів, особистісних чинників у виникненні та динаміці конфліктів. Значний внесок у розвиток конфліктологічної теорії вносить і політологія, де конфлікт виступає одним з центральних елементів політичного процесу (боротьба за владу, управління та контроль над ресурсами). Конфлікт вивчають і військові науки, що акцентують увагу на збройних конфліктах між соціальними групами та державами, вивчають роль посередництва та примусу до миру у ході їх врегулювання. Досягнення історичної науки стали фундаментом для розробки теорії конфлікту на основі конкретних їх прикладів, дозволили виявити тенденції в їх розвитку. Свій внесок в формування конфліктологічної теорії здійснили теорія міжнародних відносин, право, педагогіка, математика («теорія ігор»), філософія, мистецтвознавство і навіть біологія (що вивчає зооконфлікти) тощо.