Європейська інтеграція

                                             ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
1.1. Поняття та зміст європейської інтеграції
1.2. Принципи та аспекти європейських інтеграційних процесів
1.3. Причини євроінтеграції, теорії інтеграції та її результати.

РОЗДІЛ ІІ. УТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З ЄС.
2.1. Етапи становлення Європейського Союзу.
2.2. Євроінтеграція як пріоритетний зовнішньополітичний та економічний курс для України. 
2.3. Співпраця України з Європейським Союзом. 

 РОЗДІЛ ІІІ 
ШЛЯХ ЗДІЙСНЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ ТА ГОЛОВНІ УМОВИ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ 
3.1. Вимоги до кандидатів на вступ до Європейського Союзу. 
3.2. Головні кроки України на шляху євроінтеграції.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ




                                                          ВСТУП
        Європейський Союз як щось цілісне починає свій довгий шлях з 9 травня 1950 року. В цей день Франц Робер Шуман пропонує свій план політичної організації Європи у новій формі. На основі сталеливарної та вугільної промисловості Франц Робер Шуман запропонував створити єдиний конгломерат країн для забезпечення стійкості в Європі. Цю пропозицію згодом назвуть «план Шумана», а сама дата, 9 травня, у всій Європі почала означати день початку створення Європейського Союзу, що вилилось у свято – День Європи, який, до речі, з 2003 року є святом і в Україні. День Європи разом з прапором, спільною єдиною валютою та прапором виражають всю сутність Європейського Союзу.
       Європейська інтеграція – це величезна сила, що об’єднує країни. Ця сила потребує чіткого контролю, якісного управління та постійної реформації у пошуках досконалості. Можливо про це говорять слова Жозе Мануель Бароззу: «я впевнений, що кожному кроку розширення мають передувати внутрішні реформи»? А можливо європейська інтеграція – це перша результативна спроба людства до цілісного взаєморозуміння? Питання досконалості європейської інтеграції – це океан гіпотез. І мало того, що це, безсумнівно, океан, так він постійно бурлить, викидаючи на поверхню все нові і нові ідеї. Спроба деякі з цих ідей розкрити буде зроблена в цій роботі.
       Об’єктом курсової роботи є Європейський Союз в плані нової форми інтеграції держав.
       Предметом курсової роботи є євроінтеграційні процеси, що призвели до утворення Європейського Союзу та аспекти, що стали фундаментом його існування.
       Метою курсової роботи є з’ясування основних понять: європейська інтеграція, Європейський Союз, а також розкриття змісту євроінтеграції та причин, які надали євроінтеграції розкритися та набрати оберти.
       Щодо задач курсової роботи, то до них належать:
1. Дослідити явище «європейська інтеграція»
2. Показати аспекти європейської інтеграції.
3. Розглянути основні теорії євроінтеграційних процесів.
4. Виділити основні етапи становлення Європейського Союзу.
5. Визначити, чи пріоритетний для України шлях євроінтеграції.
6. Визначити, які зв’язки політичні, економічні та у сфері безпеки Україна має з Європейським Союзу та мала на протязі своєї незалежної історії.
7. Виділити сфери існуючої зараз співпраці України з ЄС.
8. Виділити основні кроки України до ЄС, що були зроблені.
9. З’ясувати критерії для країн, що хочуть вступити до Європейського Союзу.
Структура курсової роботи складається з титульної сторінки, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 



















                                                                      РОЗДІЛ І
         ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
1.1   Поняття та зміст європейської інтеграції.

       Євроінтеграція - це складний та довготривалий процес, який характеризується політично-економічною та соціально-культурною інтеграцією держав, які розташовані в Європі.
       Явище інтеграції держав не є новим. З самого початку існування людства як складного правового механізму, тобто, з часу заснування перших держав Середньовіччя, виникає необхідність укладання союзних відносин між цими державами. Цікавим прикладом цього може слугувати Німецька Імперія з 1871 до 1918 року, яка була фактично об’єднана Отто фон Бісмарком з конкуруючих німецьких королівств та герцогств.
Ситуація, що склалася в ХIX столітті в Європі, а саме багаточисленні війни між королівствами, послугувала каталізатором до утворення нової країни шляхом злиття багатьох королівств.
       У наш час не потрібні такі чинники для утворення міжнародних чи міжурядових організацій. Сучасна людина чітко розуміє, що потрібно жити в постійно розвиваючій країні. А найшвидшим способом розвитку країни є співпраця з іншими країнами. Саме тому виникають такі міжнародні організації як ООН чи Червоний Хрест. Саме такі організації і «стирають» кордони між націями, так як вони уповноважені наддержавними правами та обов’язками. Такі наддержавні повноваження надають право такій організації приймати загальнообов’язкове рішення для країн-учасниць цієї організації, цим самим і «стираючи» кордони. І це явище скоріше позитивне, а ніж негативне. В сучасному світі досить тяжко без взаємодопомоги, бо саме вона керує процесом розвитку держав, пришвидшуючи розвиток шляхом взаємних дій між країнами.
       Тому, євроінтеграція – це закономірний розвиток держав Європи у вищу ланку політико-економічних та соціально-культурних відносин, фактично засновуючи наддержавну установу та розширюючи сферу її впливу.
Євроінтеграція відбулася на певних засадах, визначених країнами-засновницями ЄС, без яких такої наддержави як Європейський Союз існувати не могло. Тому, до основних засад західноєвропейської інтеграції необхідно віднести:
1) відступ від ідеології несумісної з націоналізмом; 
2) поступове визнання ролі фінансових відносин у державі 
3) визнання Союзу на основі добровільності і рівноправності Договірних Сторін. Принцип демократії є основою для процесу інтеграції
4) об’єктивна оцінка кризової ситуації і здатність слідувати плану виходу з неї. 
        Інтеграцію – це вищий етап регіоналізації, що заснований на територіальній близькості держав, у яких виникають нові економічні чи політичні зв’язки, а також питання щодо взаємного розвитку в різних галузях.
       Термін «інтеграція» можна тлумачити як процес взаємопроникнення або з’єднання кількох елементів в один цілісний механізм. Серед наукової літератури наразі немає якогось однозначного визначення терміну «інтеграція». Розуміючи деякі недоопрацювання існуючих теорії інтеграції, можна вивести тлумачення, яке на нашу думку, трактує інтеграцію, як таку, що:
а) лише вона дає можливість порівнювати форми народної поведінки та певних соціальних груп, їх призначення;
б) встановлює можливі кордони інтеграції як взаємопроникнення одного елемента в інший;
в) інтеграція надає способи перетворення міжнаціональних систем від безладдя до організованої влади.
       Аналізуючи статті [3, 4, 5 с. 7-8] можна дійти висновку, що інтеграційному процесу  передували ряд ознак, зокрема:
1) щоб стати країною-учасницею Європейського Союзу країна повинна мати досить розвинену промислово-господарську базу;
2) економіка країн-претенденток повинна базуватися на ринковій економіці;  3) у країн-претенденток не повинно бути проблем з політичною волею народу.