Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем

1.

Положення та склад

Центральний економічний район займає центральне географічне положення в межах України, і є єдиним районом, котрий займає повністю внутрішнє положення в державі. Складається з двох адміністративних областей — Кропивницької та Черкаської. Площа району — 45,5 тис. км² (7,5 % площі держави), населення — 2,3 млн.чоловік (5 % населення України). За територіально-адміністративним устроєм в межах району налічується 40 районів, 30 міст, 50 смт та 1999 сільських населених пунктів.

2.

Ресурсна база

Центральний район має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних викопних ресурсів тут є поклади бурого вугілля — Олександрійське (Кіровоградська обл.) та Козацьке (Черкаська обл.) родовища Дніпровського буровугільного басейну, горючі сланці Бовтиського родовища. Рудні корисні копалини представлені Побузьким родовищем нікелевих та кобальтових руд та Смілянським — бокситів. Багатим є Центральний економічний район на нерудні корисні копалини, особливо будівельну сировину. Серед них поклади графітів у Завалівському родовищі, каолінів, бентонітових глин (використовуються у нафтопереробці) (Черкаська обл.), вогнетривких глин, цементної сировини, будівельного каменю тощо. На лісові ресурси район бідний. Район не дуже добре Забезпечений водними ресурсами. Найбільше значення має Дніпро з Россю, Інгульцем та іншими притоками, а також Південний Буг з Інгулом. Є значні запаси підземних вод. Гідроресурси річок обмежені. З природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають долина Дніпра, різноманітні історичні та архітектурні пам'ятки Кіровограда, Умані, Канева, Чигирина, Черкас.

3.

Провідні галузі

Провідними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промси-ловість, промисловість будівельних матеріалів галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Машинобудування спеціалізується на випуску продукції сільськогосподарського і транспортного машинобудування, верстато- і приладобудування, радіоелектронного та електротехнічного машинобудування. Найбільшими центрами галузі є Кіровоград, Олександрія, Черкаси, Умань, Сміла.

До хімічної промисловості входить основна хімія і хімія органічного синтезу, підприємства яких концентруються у Черкасах. Центральний економічний район є одним із найбільш розвинутих у сільськогосподарському відношенні в Україні. Основою його є багатогалузеве сільське господарство, що використовує багаті агрокліматичні ресурси району. Більшу частку сільськогосподарської продукції дає рослинництво, яке спеціалізується переважно на вирощуванні зернових культур (озимої пшениці, кукурудзи на зерно), технічних (соняшнику та цукрового буряку), овочівництві і плодівництві. Тваринництво має переважно м'ясний напрямок (молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство). Рекреаційний комплекс району перебуває у стадії формування й у перспективі матиме міжнародне значення. Основні райони оздоровлення — Дніпро з прилеглими територіями, а туризму — міста Канів, Умань, Чигирин, Черкаси, Кіровоград та ін.

4.

Експортно-імпортні операції

 Черкаська область. Імпорт здійснювало 301 підприємство області, а найбільші обсяги імпортних товарів надійшли до: ЗАТ «Галлахер Україна», українсько-німецьке ЗАТ «Графія Україна», ВАТ «Азот», ТОВ Черкаська продовольча компанія, ВАТ «Черкаське хімволокно», ВАТ «Черкаський автобус»; обсяг їх імпорту склав 62 % загального обсягу імпорту області. За обсягами експорту товарів Черкаська область займає 17 місце серед регіонів України і має частку 1,0 %. За обсягами імпорту — 15 місце та 0,9 %.

Кропивницька область. У січні–березні 2016р. обсяг експорту товарів склав 71,6 млн.дол. США, імпорту – 32,9 млн.дол. Порівняно з січнем–березнем 2015р. експорт скоротився на 37,7%, імпорт – збільшився на 31,4%. Позитивне сальдо становило 38,7 млн.дол. (у січні–березні 2015р. – 89,8 млн.дол.). На формування позитивного сальдо вплинули окремі товарні групи: жири та олії тваринного або рослинного походження (20,7 млн.дол.), зернові культури (15,2 млн.дол.), залишки і відходи харчової промисловості (8 млн.дол.), механічні машини (4,6 млн.дол.).

5.

Екологічні та соціально-економічні проблеми та перспективи розвитку району

Структурні зрушення в усіх галузях промисловості міста мають бути спрямовані на посилений розвиток харчової та легкої промисловості, а також машинобудівних галузей, докорінну реконструкцію, технічне переоснащення і створення нових потужностей для переробки сільськогосподарської сировини, переозброєння підприємств хімічної промисловості, розв'язання економічних та екологічних проблем.

З екологічних проблем найважливішими є захист земельних угідь, рекультивація земель у гірничовидобувній галузі, раціональне використання води, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної прмисовості.

У регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянки, Звенигородки. Екологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.

До екологічних проблем слід віднести підвищений рівень забруднення радіонуклідами районів Канева, Лисянки, Звенигородки; забруднення води малих річок у межах Українського кристалічного щита, підвищені темпи ерозії чорноземних фунтів, забруднення атмосфери міст Черкас і Кропивницького.

Рекреаційний комплекс району перебуває у стадії формування й у перспективі матиме міжнародне значення. Основні райони оздоровлення — Дніпро з прилеглими територіями, а туризму — міста Канів, Умань, Чигирин, Черкаси, Кіровоград та ін. Поступово у районі відновилося промислове виробництво, з'явилися нові підприємства. Однак район має дуже сприятливі умови для розвитку сільського господарства, які поки що використовуються дуже неефективно. Саме виведення сільськогосподарського виробництва на сучасний світовий рівень є однією з ключових проблем, що потребує першочергового розв'язання.