Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України

Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України

Соціально-економічний розвиток України сьогодні знаходиться у дуже склданих умовах, адже збіглися відразу кілька світових криз (продовольча, торговельна, паливна, економічна, інституційна, політична, безпекова, системна), і це робить становище та перспективи будь-кого з глобальних субєктів практично непередбачуваними, утім відкриваючи кожному з них широкі можливості для багатофакторних змін. Війна в Україні стала черговим потужним фактором, що засвідчує кризу глобалізації як процесу всесвітніх економічної, політичної та культурно-ціннісної інтеграції і уніфікації [1]. Глобальні ризики, виклики та мегатренди соціально-економічного розвитку України сьогодні формують національну стратегічну політику формування стійкої соціально-економічної системи.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну стало тригером політизації усієї системи міжнародних економічних відносин. Воно завдало серйозного удару по глобальному нормативному порядку Великої Європи, яка вже з 2014 р. перебуває у глибокій кризі [1].

В цих умовах міжнародної суспільно-політичної нестабільності, стійкість соціально-економічних систем більшості країн світу знижується, а особливо це стосується України, відновлювальні драйвери її національної системи є менш адаптивними в умовах різного роду глобальних викликів і загроз.

Руйнуються світові економічні захисні механізми, застосовується глобальний інформаційний моніторинг, тотальна транспарентність слабкіших економік. Світова економіка, що глобалізується, стає дедалі більше нестабільною, схильною як до циклічних криз, так і криз нециклічного характеру [2]. Крім того Белорус О.Г. застерігав [2]: «дезінтеграція старої світової фінансової системи (Бреттон-Вудські угоди) і можливості інформаційної революції відкрили шлях формуванню спекулятивної фінансової економіки.

Вагомим ризиком стійкості соціально-економічних систем в умовах загострення воєнних конфліктів є зростання процесів міграції за межі традиційних країн проживання з одночасним збільшенням чисельності внутрішньо переміщених осіб. Така глобальна світова тенденція загострилась в Україні через війну, що розпочалася в результаті збройної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 р.

Наслідками вторгнення РФ в Україну стають численні та масштабні пошкодження інфраструктури в регіонах і містах країни, що, у свою чергу, призводить до виникнення загроз екологічної безпеці, включаючи, зокрема [3]:

• загрозу аварійного забруднення річок через завдану шкоду системам інфраструктурі та комунікаціям міст і населених пунктів України;

• загрозу локального забруднення підземних і поверхневих вод унаслідок масштабних розливів нафтопродуктів з підірваних резервуарів та від знищеної техніки, а також через інші бойові дії;

• загрозу забруднення повітря через пожежі, викликані обстрілами;

• загрозу забруднення ґрунтів знищеною військовою технікою і боєприпасами, розірваними ракетами і авіабомбами, хімічними речовинами (у тому числі важкими металами), а також забруднення, порушення й втрати земельного фонду внаслідок використання агресором снарядів з білим фосфором.

Крім наведених негативних наслідків війни накладаються незворотні негативні впливи на стан довкілля в окремих країнах, мегарегіонах у глобальному вимірі. Зокрема, за оцінками М. Хвесика до них насамперед віднесено такі [4]:

• скорочення площі природних екосистем (середньорічне зменшення 0,5–1,0 % загальної площі екосистем на суші та їх збереження на рівні, що не перевищує 37 %);

• виснаження озонового шару на 1-2 % за рік і зростання загальної площі озонових дір;

• зменшення площі лісів із швидкістю близько 13 млн га у рік;

• збільшення площі пустель (розширення площі посушливих земель до 40 % суші; зростання техногенного спустошення, токсичних пустель);

• «деградація» земель (зростання обсягів ерозії близько 24-25 млрд т у рік);