Управління ризиками в агротрейдингу

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОТРЕЙДИНГУ

Тема 4. Управління ризиками в агротрейдингу

1.        Основні поняття управління ризиками.        1

2.        Види ризиків в агротрейдингу        3

3.        Поняття управління ризиками в торгівлі        11

4.        Організація управління ризиками в підприємствах агротрейдингу        13

1. Основні поняття управління ризиками.

Ризик і невизначеність. Ризик передбачає можливість спрогнозувати результат. У ситуації ризику не існує впевненості щодо можливих наслідків (результатів), але їх можна спрогнозувати з певною ймовірністю. У ситуації ризику можна використовувати значення ймовірностей подій на основі даних попередніх періодів. Невизначеність є непередбачуваною, невідомо, що станеться. Тут можуть бути ймовірності, але вони будуть суб’єктивними оцінками можливих наслідків.

Тому до ризиків можна підготуватися і зменшити його за рахунок управління ризиками (ризик-менеджменту). У випадку невизначеності – ні, бо невідомо, що саме може статися. У ситуації невизначеності потрібно зібрати і обробити інформацію, спрогнозувати або змоделювати можливі події, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, тобто зменшити невизначеність. Часто говорять, що чим більша невизначеність, тим більший ризик.

Нормальний розподіл.

Управління ризиками передбачає передачу іншим суб’єктам тих ризиків, по яких трейдери не мають порівняльної переваги перед іншими суб'єктами господарювання: це дозволяє їм генерувати вартість, концентруючись на своїй основній діяльності з перетворення (трансформації) аграрної продукції.

Ключова функція трейдерів - управляти ризиками.

Угоди з реальним товаром (фізична позиція):

• Угоди з негайною поставкою або угоди «спот» (угоди на наявний товар);
• Форвардний (строковий) контракт.

Угоди без реального товару (деривативи або похідні інструменти):

• Ф’ючерсний контракт;
• Опціон.
• Своп.

Угоди без реального товару розроблені для торгівлі ними на біржах, хоча опціони і свопи можуть бути і позабіржовими угодами.

Розписати детальніше угоди

Своп –  (swap) угода обміну, тобто купівлі з одночасним продажом (або продаж з одночасною купівлею) певного активу або похідного інструменту. Розрахунки переносяться на день свопу. Своп-контракти зазвичай передбачають лише обмін різницями в цінах активу протягом передбаченого угодою строку, а не самими активами. У агротрейдингу використовується для уникнення ризику зміни ціни на товар у процесі його транформації.

Ф’ючерсна торгівля передбачає:

• Стандартизація контрактів (умови угоди визначаються не покупцем і продавцем, а стандартизовані біржою) – для емісії контрактів, для їх перепродажу;

Типовим ф’ючерсним контрактом на пшеницю на Чиказькій торговій біржі (СМЕ) є контракт з такими специфікаціями: розмір - 5 000 бушелів зерна пшениці (один бушель пшениці дорівнює 27,216 кг), клас зерна (№ 1 м’яка червона, № 2 тверда червона озима та інші класи), місце поставки (в США це, наприклад, порт або декілька портів на річці Міссісіпі) і місяць поставки (липень, вересень, грудень, березень або травень). Останнє означає, що на ф’ючерсних біржах продаються різні контракти на один певний товар, які ідентичні у всіх аспектах, окрім дати поставки. Тому учасник, який бажає скористатися ф’ючерсною торгівлею, наприклад в Чикаго, повинен прийняти рішення про місяць поставки, а потім купувати або продавати контракт на біржі по ціні, яка встановилася на день проведення такої операції.