Управління ризиками в митній справі

«Управління ризиками в митній справі»

Розуміння поняття «ризик» з’явилося на етапі стрімкого піднесення давньогрецького мореплавства та означало небезпеку, яка виникала через підводні скелі та камені. Уперше було досліджено ризик у працях Платона, який він убачав у втіленні ідеї. В античний період ризик прирівнювали до певних проявів погодно-кліматичних умов та дій природного середовища. У християнстві під поняттям «ризик» розуміють не тільки об’єктивні (доля, фатум), а й суб’єктивні (доля людини та розум) причини. Перші спроби поєднати підприємницьку діяльність із ризиком появилися у Середньовіччі. Уже тоді було відомо, що підприємницька діяльність має ступень ризику, тому чим вищий ризик, тим більший прибуток.

У XVIII ст. науковці дали поняттю «ризик» математичне визначення. Й. Тетенсон запропонував охарактеризувати ризик як частину стандартного відхилення, визначаючи його обсяг очікуваному збитку. Дефініцію поняття «ризик» висвітлено в табл. 1. Наявність цілої низки вчень, шкіл, концепцій і під- ходів до визначення сутності та змісту категорії «ризик» указує на складність і багатоаспектність даного явища та свідчить про постійний інтерес й актуальність

даного питання в структурі сучасних наукових знань про ризик. Визначення категорії «ризик» вітчизняними та зарубіжними вченими наведено в табл. 2. Із указаних понять про ризик можна виділити таку його характерну рису, як небезпека, можливість негараздів, невдачі. Визначимо підходи до розуміння категорії «ризик» (рис. 1). Існування низки підходів щодо формування «ризик» вказує на складність цієї категорії.

[pic 1]

[pic 2]

Практика аналізу ризиків у митній справі показує, що це безперервний процес збору, узагальнення, аналітичної обробки інформації, спрямований на прогнозування, виявлення, попередження та припинення митних правопорушень, що забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень. Інформаційне забезпечення під час використання методу аналізу ризиків має, безсумнівно, високу значимість і вимагає автоматизованого підходу в його використанні з метою оперативної митної роботи в реальному часі. Уперше у світі норма з керування митними ризиками в митній справі була створена в 1995 р. Із цим документом поєднують активізацію застосування в практиці митної перевірки такого розуміння «митний ризик». Розглядаючи визначення категорії «ризик», потрібно звернути увагу на законодавчі акти інших країн, а також міжнародних об’єднань щодо трактування поняття «митний ризик». У митному ж законодавстві поняття «ризик» здебільшого використовується як характеристика порушення суб’єктами господарювання встановленого законом порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон та визначається міжнародними та національними положеннями в загальнонауковому контексті, зокрема як певна потенційна ймовірність недотримання або порушення митного законодавства.

Проаналізувавши вищевказані дані, можна сказати, що всі категорії відрізняються одна від одної. У країнах СНД категорію «ризик» розглядають як невиконання або недотримання митного законодавства. А в Європейському Союзі його прирівнюють до можливості настання подій та розглядаються як імо- вірні наслідки настання митних ризиків. Ризики у митній сфері не завжди є усвідомленими. Це, зокрема пояснюється тим фактом, що прорахувати, спланувати, передбачити й відповідним чином проаналізувати та оцінити можливо далеко не всі життєві ситуації та «сценарії» розвитку подій, а тим більше виразити їх через кількісні показники, а митна шкода хоча й є наслідком реалізації митного ризику, однак не завжди є в наявності. Реалізація ризику може мати позитивні, негативні, а також нульові результати, при цьому для кожного із суб’єктів вони можуть бути різні і навіть діаметрально протилежні. Тобто твердження про абсолютність причинно-наслідкового зв’язку між митним ризиком та шкодою може видатися дещо неоднозначним. Зокрема, П. Піcной дає визначення митного ризику як «вірогідність реалізації певної митної загрози з прогнозованим або не прогнозованим можливим збитком, а також її можливих наслідків у митній галузі» [23, с. 357]. На думку С. Терещенко, «митний ризик – імовірність наявності контрабандних товарів або порушень митних правил під час здійснення процедур митного контролю та митного оформлення вантажів» [24, с. 158]. О. Комаров зазначає, що «митний ризик – це потенційна ймовірність порушення норм митного, а також норм відповідних галузей національного законодавства, що регулюють пов’язані з митними правові відносини» [25]. Насамперед ідеться про норми кримінального права, а також трудового та адміністративного.