Товарний кредит

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: «Товарний кредит»

Виконала студентка  МН(ЛГ)ІІ-4

Хнипель Катерина

                                                                             Перевірив___________________

(посада, прізвище та ініціали викладача)

_________________________________________________

_________________________________________________

Київ 2020

Товарний кредит - це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент.

Водночас товарний кредит передбачає передання права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості

Коли курс валюти нестабільний, суб'єкти господарювання шукають можливість зробити так, щоб не працювати собі у збиток. У тому числі при постачанні товарів. Багато хто для цих цілей включає до «внутрішніх» договорів постачання валютне застереження – про перерахунок ціни договору залежно від коливань валютного курсу . Проте багато суб'єктів господарювання віддають перевагу іншому способу, який останнім часом почав активно використовуватися на практиці, – продаж товарів на умовах товарного кредиту. Для цього постачальник і покупець укладають договір товарного кредиту (далі – договір).

У Цивільного кодексі (далі – ЦК) немає визначення поняття «Товарний кредит». У пп. 14.1.245 Податкового кодексу (далі – ПК) сказано, що товарний кредит – це товари (роботи, послуги), які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних або фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на певний строк і під процент. При цьому право власності переходить до покупця (замовника) у момент підписання договору або у момент отримання таких товарів (робіт, послуг). Тобто незалежно від часу погашення заборгованості. Аналог таких відносин знаходимо у ст. 694 ЦК: договором купівлі-продажу може бути передбачено продаж товару в кредит із відстроченням або розстроченням платежу. Таким чином, із правової точки зору договір товарного кредиту на продаж товару – це різновид договору купівлі-продажу. Отже, при його складанні слід керуватися нормами, які регламентують зміст договору купівлі-продажу (гл. 54 ЦК) і постачання (гл. 30 Господарського кодексу, далі – ГК). Нараховувати проценти за товарним кредитом дозволяє ч. 5 ст. 694 ЦК. Там сказано, що договором купівлі-продажу може бути передбачено обов'язок покупця сплачувати проценти, що нараховуються на вартість товару починаючи з моменту передачі товару продавцем. Зверніть увагу: такі проценти за своєю правовою природою не є штрафною санкцією. Це платіж за надання відстрочення в оплаті. Як бачите, договір товарного кредиту дозволяє постачальникові піти назустріч покупцеві, не образивши при цьому себе. Не забудьте, що будь-який господарський договір тримається на трьох китах: предмет, ціна і строк (ст. 180 ГК). Це істотні умови: якщо їх не буде в договорі, його не можна вважати укладеним. Чи включаються проценти за товарним кредитом до ціни товару? Проценти за товарним кредитом не включаються до ціни товару. Тому в договорі ви повинні чітко зазначити, скільки коштує сам товар (предмет договору) і окремо – розмір процентів, що нараховуються за надане відстрочення або розстрочення платежу. Ці проценти є платою за користування по-слугою. Проте, якщо хочете, то можете передбачити вашим договором нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання покупцем. Це треба зробити окремою умовою договору (не об'єднувати з процентами!). Платіж у вигляді пені якраз уважатиметься штрафною санкцією (неустойка у вигляді пені згідно зі ст. 549 ЦК). При цьому не забувайте, що сума пені за прострочення виконання грошових зобов'язань обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ (ст. 343 ГК; Закон від 22.11.96 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Отже, проценти – це плата за отриману послугу, пеня – покарання за порушення умов договору. А розрізняти ці платежі потрібно, тому що: по-перше, строки позовної давності у них будуть різними. Для процентів застосовується загальний строк позовної давності – 3 роки, а для пені скорочений строк – 1 рік (ст. 257–258 ЦК); по-друге, для пені встановлено обмеження розміру, про який ми сказали вище, а для процентів, що є платою за користування товарним кредитом, обмежень за розміром немає; по-третє, облік цих сум буде різним. Позиція про відмінність цих двох платежів підтверджується і судовою практикою (див., наприклад, постанову Верховного Суду України від 30.05.11 р., ЄДРСР, реєстр. № 16571579). Умова договору щодо строків оплати повинна бути сформульована чітко і зрозуміло. Від цієї умови залежатиме правильність обчислення процентів, а також правильність відображення сум в обліку. Якщо до формулювання не можна буде прискіпатися, це позбавить вас від спорів із контролюючими органами. Наприклад, умова про ціну договору і порядок оплати в договорі може виглядати так, як у нашому зразку. <...> 4. Ціна договору і порядок розрахунків 4.1. Загальна вартість партії товарів, що поставляються, становить 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень). Ціна кожної одиниці товару, кількість, номенклатура товарів, що поставляються, розшифровуються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. 4.2. Покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару. Дата отримання товару фіксується в накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін договору. 4.3. За надання відстрочення в оплаті товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві проценти в розмірі 0,1 %, що нараховуються на загальну вартість договору, за кожний день починаючи з дня, що настає за днем фактичної передачі товару, і закінчуючи датою фактичної оплати покупцем вартості товару за цим договором. Ці відсотки не є штрафною санкцією, а є платою за послугу, а саме за наданий покупцеві товарний кредит. 4.4. Оплата за цим договором здійснюється в гривнях за безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів покупцем на банківський рахунок продавця, зазначений у реквізитах цього договору. 4.5. У разі прострочення оплати товару (тобто при оплаті товару після закінчення 60 календарних днів, на які надано відстрочення в п. 4.2 цього договору) покупець зобов'язаний за кожний день прострочення сплатити продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати. <...> Як бачимо, згідно з умовами цього договору, якщо покупець оплатить товар: протягом 60 днів із моменту його отримання – він повинен буде заплатити постачальникові 30 000 грн. (п. 4.1 договору) плюс проценти від цієї суми за кожний день користування товарним кредитом (п. 4.2); наприклад, на 70-й день із моменту його отримання – тоді йому доведеться сплатити покупцеві 30 000 грн. і проценти за 70 днів користування товарним кредитом (п. 4.1 та 4.2), а також пеню за 10 днів прострочення (п. 4.5).