Соціальна робота з дітьми-жертвами сімейного насилля

Міністерство освіти та науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут гуманітарних та соціальних наук

Кафедра соціології та соціальної роботи

[pic 1]

Курсова робота на тему: “Соціальна робота з дітьми-жертвами сімейного насилля”

Виконала:

ст. гр. СР-31 Одарчук Ольга

Науковий керівник:

Яцишин Уляна Володимирівна

Львів 2023

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМ НАСИЛЬСТВА ДІТЕЙ У СІМ’Ї

1.1 Насильство дітей у сім’ї як актуальна соціальна проблема

1.2 Види насильства дітей у сім’ї, його наслідки

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА У СІМ’Ї

2.1 Система соціально-педагогічної профілактики насильства дітей у сім’ї

2.2 Соціальна реабілітація дітей, які зазнали насильства у сім’ї

РОЗДІЛ 3 "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ НАСИЛЬСТВА НАД ДІТЬМИ В СІМ'Ї"

3.1 Емпіричне дослідження

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

насильство дитина сім’я соціальний

Як відомо, Україна сьогодні переживає часи політичної й економічної нестабільності. Та поряд з цим, вона велика незалежна європейська країна, що розвивається. Тому в нашій державі актуальним являється проблема розвитку принципів гуманних міжособистісних відносин. Та, нажаль, в сучасному суспільстві нас всюди застає насильство. Ним активно «пригощає» телебачення, сучасні літературні опуси рідко обходяться без принизливих і жорстоких сцен, ми самі часто стаємо свідками, а то й учасниками хамської поведінки на вулиці. Хвиля насильства не минає ні мегаполіси, ні забуті Богом провінційні куточки. Та що найстрашніше, навіть в сім’ї людина тепер не може знайти захисту, бо найпоширенішим стає домашнє насильство. Більш ніж мільйон виїздів на рік здійснюють працівники міліції в сім’ї, що стикаються з насильством, для встановлення правопорядку. Батьки б’ють та знущаються над власними дітьми. Згідно з результатами, отриманими Державним комітетом України у справах сім’ї і молоді, 33440 неповнолітніх із 52600 сімей потребують соціально-правового захисту; 90% дітей, які втекли з дому, хоч і мають батьків, але не можуть повернутися додому із-за негативного ставлення до них в сім’ї. Взагалі статистика по Україні просто вражає своєю жахливістю: кожна третя дитина не виживає до трьох років; кожна п’ята стає безпритульною; кожна десята закінчує життя самогубством; здоровою до школи вступає лише кожна дев’ята; закінчує школу здоровою лише кожна двадцята; кожну 32 дитину покидають або гублять; у кожному будинку дитини на 60 ліжечок утримуються 90 покинутих немовлят. В Луганській області випадків насильства над дітьми з кожним роком стає все більше. По даним Луганської міської міліції, тільки за першу половину 2008 року було виявлено 15 випадків побиття неповнолітніх батьками, за весь 2007 – 27 випадків. Навіть не дивлячись на те, що весь світ, і Україна в тому числі, кожного року 4 червня відмічають Міжнародний день дітей – невинних жертв агресії, наявних результатів, конкретно в нашій країні – немає. Практично щодня по телебаченню і в пресі з’являються шокуючи повідомлення про чергове побиття, чи про те, що батьки покидають або просто виганяють на вулицю власних дітей. А скільки випадків насильства не зареєстровано.

Вчені-дослідники, суспільні діячі, психологи-практики, соціальні педагоги і працівники, юристи звертаються до теми насильства. Актуальними являються теорії ненасильства М. Ганді, Г. Сковороди, Л. Толстого та ін., котрі орієнтовані на розвиток кращих людських якостей. Питання попередження насильства дітей розглядались в роботах представників гуманістичного напрямку виховання: Дж. Локка, М. Монтессорі, Ж.-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. Ідеї ненасильства відображались в педагогічній практиці А. Макаренка, Є. Ільїна, Ш. Амонашвілі, В. Шаталова та ін. До сучасних дослідників, які займаються попередженням насильства над дітьми можна віднести: О. Черепанову, І. Звереву, С. Хлебік, А. Мудрика, Л. Коваль, Г. Голова нову, З. Білоусову, В. Бондаровську та ін.