Система комунiкацii як Винник ефективностi управлiння

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ[pic 1]

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Економічний факультет

Кафедра економічної теорії, менеджменту і адміністрування

ІНДЗ НА ТЕМУ:

«СИСТЕМА КОМУНІКАЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ»

Виконала: студентка 273-2 групи

спеціальності  073 «Менеджмент»

Соловка Б. Д.

Науковий керівник:  

к.е.н., доцент Терлецька Ю.О.

Чернівці-2022[pic 2][pic 3]

ЗМІСТ[pic 4]

ВСТУП ………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «КОМУНІКАЦІЯ»…………………………...4

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ………………6

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ КОМУНІКАЦІЇ  В ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ  НА РІЗНИХ ЕТАПАХ………………………………………..……..7

ВИСНОВКИ …………………………………………………..…………………………9

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………………………………………10

ВСТУП[pic 5]

В сучасних умовах, коли існують певні труднощі при прийнятті вірного обґрунтованого управлінського рішення при організації управління підприємством, застосування передових методів і технологій комунікаційної взаємодії набуває все більшого значення для збереження стабільної і ефективної роботи. У зв’язку із зовнішніми факторами, що постійно змінюються, від підприємства потрібна швидка управлінська реакція у вигляді прийняття відповідних управлінських рішень.

Разом з тим, в даний час застосування методів і технологій комунікаційної взаємодії при організації управління підприємством, як правило, не носить системного характеру, що в свою чергу значно знижує ефективність управління. Незважаючи на наявний вітчизняний і зарубіжний досвід в даній області, на сьогоднішній день відсутня науково обґрунтована система управління комунікаційною взаємодією і формування комунікаційних компетенцій менеджерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням впливу комунікацій на економічний розвиток країни були присвячені праці таких закордонних та вітчизняних вчених, як Д. Белл, А. Тоффлер, П. Друкер, Я. Жаліло, М. Кастельс, Е.Кортков, Е.Кузьміна, О. Карпенко, С. Радзієвська, О.Холод, Н.Шпак та інші.

У роботі Короткова Е.М. і Кузьміної Е.А. «Генезис менеджменту» згадується, що комунікація поєднує аспекти спільної діяльності людей. Сюди слід віднести і процес управління, і ставлення індивідуума до мети управління і управлінських рішень, і рух інформації. З появою робіт зарубіжних і вітчизняних вчених Н. Вінера, К. Шеннона, У. Р. Ешбі, А. В. Берга, А. Н. Колмогорова та інших термінів «комунікація», «інформація», «інформаційний обмін» отримали широке поширення в самих різних галузях науки і стали чи не найбільш багатозначними. У моделі комунікації, основними представниками якої є М Вебер, Р. Р. Гадамер, Р. Шпет, основним результатом комунікації є розуміння людиною іншої людини, так зване взаємне розуміння.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «КОМУНІКАЦІЯ»

Одна з найбільших проблем в організаціях – створення дієвої, надійної системи обміну інформацією, яка б відповідала критеріям повноти, достатності, оперативності та гнучкості. Без обміну інформацією неможливе повноцінне функціонування організації, тому вивчення проблем і шляхів вдосконалення комунікацій в системі управління є дуже важливим завданням. Умовою досягнення успіху в менеджменті є правильне здійснення комунікацій. Досить часто менеджери покладаються виключно на комунікації зверху вниз, а це на практиці веде до того, що політика, стратегія й тактика організацій часто залишаються незрозумілими для підлеглих. Для успішних комунікацій необхідне двостороннє спілкування, яке дозволяє керівництву визначити, наскільки зрозумілими для підлеглих є завдання, які перед ними ставляться.