Оцiнка економiчних факторiв впливу на дiяльнiсть суб’єкта бiзнесу

Секція: Економіка та управління підприємствами

Степанцова А. О.

Студентка

Атаманчук З.А., к.е.н., доцент,

доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Донецький національний університет

імені Василя Стуса

м. Вінниця, Україна

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ

СУБ’ЄКТА БІЗНЕСУ

Кожне підприємство — це відкрита соціально-економічна система, що функціонує під впливом багатьох факторів і чинників. Комбінації таких факторів створюють певні можливості, своєчасне використання яких сприяє  підвищенню ефективності функціонування господарюючого суб’єкта. Деякі фактори, навпаки, створюють загрози існуванню підприємства. Мінімізація таких загроз і є першочерговою метою ефективного управління. Саме економічні фактори є найважливішими, адже відповідають за стійкість, прибутковість і здатність швидкої адаптації суб’єкта до зміни всіх інших факторів.

Питання ролі та значення впливу економічних факторів на діяльність підприємства є об’єктом досліджень багатьох науковців, але особливо важливими є напрацювання таких авторів, як: Месель В.Я., Данильченко В.О., Гонтаревої І.В. та ін.

Метою даної роботи є дослідження економічних факторів впливу на діяльність підприємства, формування рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності управління ними на рівні суб’єкта господарювання.

Теорія і практика управління підприємством припускає існування двох груп факторів впливу на його діяльність, а саме: внутрішні та фактори зовнішнього середовища. Важливою групою факторів впливу на результативність управління економічним механізмом суб’єкта бізнесу є фактори внутрішнього середовища його функціонування, які виступають фундаментом підприємства загалом [2].

Дослідження економічних факторів пов’язане з формуванням і розподілом ресурсів та показників, що їх характеризують, і на які вони впливають. Таким чином, варто виділити наступні типи ресурсів та показників, що їх характеризують: 1) трудові (кількість зайнятих працівників, продуктивність праці, рівень заробітної плати та ін.); 2) фінансові (рентабельність, прибутковість,   ліквідність,   платоспроможність,  фінансова  стійкість  та  ін.); 3) матеріальні (основний, оборотний капітал, сировина, готова продукція на складах та ін.).

Разом з тим, доцільно виділити і четверту складову, яка є вирішальною - управлінський потенціал, який прямо впливає на всі попередні показники і є ключовим фактором.

Першою групою факторів є трудові ресурси. Інтегральна здібність і готовність людей до праці, незалежно від її сфери, галузі, соціально-професійних характеристик формує трудовий потенціал.

Основними економічними показниками, за якими можна точно оцінити дану категорію ресурсів є продуктивність праці (вартість створених благ), і заробітна плата. Відношення цих двох показників і є індикатором рівня ефективності використання трудових ресурсів. Це означає, що, в середньому  кожен працюючий повинен створювати більше благ, ніж споживає у формі зарплати. І чим більша буде різниця між створеним і спожитим, тим ефективнішим буде функціонувати підприємство в цілому, особливо, якщо врахувати синергетичний ефект.

Варто зазначити, що підвищувати цей показник варто за рахунок кадрової оптимізації, підвищення рівня кваліфікації працівників, ефективного операційного менеджменту, вдосконалення технологій виробництва, автоматизації виробництва тощо. Але аж ніяк не за рахунок зниження рівня заробітної плати працівників, адже такий підхід призведе до демотивації і початку деструктивних процесів, що можуть знищити підприємство в цілому.

Наступною групою факторів (ресурсів) є фінансові, які виконують провідну роль у забезпеченні функціонування всіх інших категорій ресурсів. Фінансові ресурси є одним із фундаментальних понять фінансів підприємств. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб’єктів господарської діяльності. Сформовані на рівні підприємства фінансові ресурси визначають такі його можливості: здійснення необхідних капітальних вкладень; збільшення оборотних коштів; виконання фінансових зобов’язань; забезпечення потреб соціального характеру [3].