Зарубіжні моделі менеджменту у вітчизняній практиці

В сучасному бізнес-середовищі менеджмент набуває все більшої значущості. Вчені в усьому світі намагаються знайти найбільш раціональні рішення для управління на макро- та макрорівнях. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу ефективних зарубіжних моделей управління з метою використання їх елементів в практиці вітчизняного менеджменту.

Національна модель менеджменту зародилась в момент становлення незалежної країни та продовжує своє становлення і до сьогодні. Більшість українських менеджерів розвивали свої навички, коли ділове середовище трансформувалось: для того, щоб вижити, вони повинні були бути дуже гнучкими, вміти швидко адаптуватися до ситуацій, що часто змінюються, бути завзятими, здатними ризикувати.

Безумовно, розвиток теорії і формування української моделі менеджменту відбувається під впливом сучасних провідних шкіл (американської, японської, європейських), а також накопиченого вітчизняного і світового досвіду. Унаслідок значного інтересу до менеджменту, викликаного економічними реформами, що проводяться в Україні, існує важлива проблема неоднорідності в сутності й змісті менеджменту. У практиці використання моделей менеджменту в Україні намітилося за своїм змістом три його різновиди [1].

Досить поширеною національною моделлю є менеджмент радянської моделі. Вона зберігається на тих підприємствах, які діють на регіональному вітчизняному ринку з традиційними продуктами. Суть і форми управління цих організацій істотно не змінилися порівняно з радянськими часами.

Інший тип менеджменту – це менеджмент здорового глузду. Він використовується в нових організаціях, керівники яких не мають спеціальної менеджерської освіти, а в кращому разі закінчили різного роду короткострокові курси. Тому вони демонструють повагу до менеджменту, але в практичній діяльності керуються здоровим глуздом.

Третій тип менеджменту представлений спільними підприємствами або зарубіжними фірмами, що діють на території України. На таких підприємствах використовуються західні моделі менеджменту. Персонал цих підприємств проходить спеціальну підготовку в галузі менеджменту в тій країні, де знаходяться засновники або головна організація. Дана модель, на нашу думку, є найбільш перспективною та вимагає додаткового вивчення успішних підходів та прийомів управління, що використовуються в інших країнах.

Заслуговує на увагу та переймання досвіду, на нашу думку, зокрема, американська та шведська моделі менеджменту. Вони за своїм змістом суттєво відрізняються, оскільки одна з них робить акцент більше на бізнес, а інша – зміщує його з економічних вигод на соціальний аспект і забезпечення якості трудового життя.

Специфіка американської моделі менеджменту обумовлена національними особливостями американців: здатністю боротися до кінця, стверджувати свою перевагу і життєвість, прагнення до швидкого успіху; увага здійснюваній справі. До останнього часу в Америці домінував одноосібний стиль управління, а на фірмах спостерігалася жорстка дисципліна і беззаперечне підпорядкування при чисто зовнішній демократичності. Американська модель характеризується наступними