Дипломатична служба Російської Федерації

Іорданова О.Є

міжнародно-правовий факультет

2 курс, 3 группа

Дипломатична служба Російської Федерації

         Дипломатія Росії відіграла величезну роль у становленні російської держави, у перетворенні її на найбільшу в світі в передреволюційний період і в другу наддержаву після Другої світової війни. Її зусилля дозволили не допустити переростання біполярної конфронтації в термоядерну катастрофу. Російській Федерації належить роль ініціатора процесу подолання «холодної війни». Високі якості дипломатів російської дипломатичної школи проявилися при організації антигітлерівської коаліції, створенні Організації Об‘єднаних Націй, розробці Гельсінкського Заключного акта, укладанні договорів про скорочення ядерних озброєнь і про боротьбу проти міжнародного тероризму, так само як при багатьох інших обставинах. Російська дипломатія багаторазово використовувала свій потенціал служіння державним інтересам для того, щоб мінімізувати збиток від крутих зламів в історії країни, підтримання та зміцнення її міжнародних позицій в різних ситуаціях. Вона вміла цілеспрямовано домагатися великих зовнішньополітичних цілей за рахунок концентрації зусиль та витримки при виборі найкращого моменту для дії, що, зокрема, продемонстрував канцлер О. M. Горчаков, який домігся звільнення країни від обмежень, нав‘язаних їй на Паризькому конгресі 1856 року в результаті програної Росією Кримської війни.                         

У той же час не раз дипломатії Росії, в тому числі і на переговорному терені, доводилося стикатися з втратами в результаті волюнтаристських дій її вищих керівників12. Діяльність видатних дипломатів Росії, їх мистецтво ведення переговорів знайшли відображення в великій кількості дослідницької та мемуарної літератури. Характерною особливістю зовнішньої політики Росії – країни, яка волею історії та географії опинилася на перехресті спілкування Півночі і Півдня, Сходу і Заходу зі статусом однієї з провідних держав світу, є її збалансованість, багатовекторність, вміння враховувати специфіку відносин і ведення переговорів з усіма регіонами світу та з країнами, що належать до різних цивілізацій. Цьому мистецтву завжди приділялося і приділяється багато уваги при підготовці російських дипломатичних кадрів. Накопичений Росією в цій сфері досвід набуває особливої цінності в наші дні, коли однією з визначальних тенденцій сучасного етапу розвитку міжнародних відносин стало висування на перший план питань, пов‘язаних з підтриманням міжцивілізаційної згоди в світі, а проблематика міжцивілізаційного діалогу і партнерства піднята на рівень однієї з пріоритетних в реалізації зовнішньополітичного курсу Росії, утвердження її інтелектуального лідерства у світовій політиці. Ініціативна зовнішня політика Російської Федерації, високий рівень переговорної майстерності її керівників і дипломатичної служби стали важливою складовою в зміцненні міжнародних позицій Росії. Розподіл повноважень між гілками влади в Російській Федерації, як і в кожній державі, залежить від конституційного ладу. Відповідно до Конституції Російської Федерації Президент здійснює керівництво та визначає основні напрями зовнішньої політики Російської держави. Як глава держави він представляє країну на міжнародному рівні; веде переговори; підписує міжнародні договори і ратифікаційні грамоти; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників, які акредитуються при ньому; призначає і відкликає дипломатичних представників Російської Федерації в іноземних державах і міжнародних організаціях; вживає заходів з охорони суверенітету країни, її незалежності й державної цілісності; він формує і очолює Раду Безпеки Російської Федерації; затверджує її воєнну доктрину. У разі агресії проти Російської Федерації або безпосередньої загрози агресії вводить військовий стан на території країни або в окремих її місцевостях; є Верховним Головнокомандувачем Збройних сил Російської Федерації. Федеральні Збори Російської Федерації (Рада Федерації і Державна Дума) проводять законодавчу роботу зі забезпечення зовнішньополітичного курсу країни та виконання взятих нею міжнародних зобов‘язань. У конкретні функції Федеральних Зборів входять ратифікація і денонсація міжнародних договорів, статус і захист державних кордонів, використання Збройних сил Росії за межами країни, введення воєнного стану. Значне місце у зовнішньополітичній діяльності Федеральних Зборів займають міжпарламентські зв‘язки, а також участь в деяких міжнародних організаціях. Рада Безпеки Російської Федерації здійснює підготовку рішень Президента країни в галузі забезпечення міжнародної безпеки і контроль за їх виконанням. Уряд Російської Федерації покликаний здійснювати заходи щодо реалізації зовнішньої політики Російської Федерації. Ці заходи забезпечуються постановами і розпорядженнями Уряду, участю глави Уряду, його заступників і міністрів у міжнародних переговорах, у практичній реалізації досягнутих домовленостей з різних аспектів відносин Федерації з іншими країнами.