Розробка інструментарію прийняття логістичних рішень

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра маркетингу і логістики

[pic 1]

Контрольна робота

на тему:

«Розробка інструментарію прийняття логістичних рішень»

Варіант - 8

      Виконала:

                                                               ст.гр. МКМА-12

Нагла М.Т.

                                                 Прийняла:

 Маргіта Н.О.

Львів-2017

Теоретичні відомості

Формування структури дерева рішень проводиться на основі набору вершин та відповідних з’єднуючих ребер. Воно будується наступним чином. Для початкової (корінної) вершини існує набір різних гілок (кожна з яких характеризує певну можливу траєкторію розвитку процесу, що досліджується). Від корінної вершини завжди можна перейти до кінцевої. Кінцева вершина відображає економічний результат процесу, що відбувається за даною траєкторією чи гілкою дерева рішень.  Відповідна траєкторія проходить через деякі інші вершини дерева рішень.

Розрізняють вершини прямокутного та круглого типів. Вершина прямокутного типу відтворює ситуацію, що обумовлена необхідністю вибору однієї альтернативи безпосередньо особою, що приймає рішення (ОПР) із деякої кількості різних альтернатив. Ребра, що відходять від такої вершини, відображають можливості такого вибору у вигляді певних альтернатив. При цьому альтернативи можуть та повинні бути представлені з вказанням конкретних значень параметрів.

Вершина круглого типу представляє ситуацію, коли необхідно врахувати вплив певного випадкового фактору, враховуючи який подальша траєкторія досліджуваного процесу має випадковий характер, що не залежить від ОПР.  Ребра, що виходять від такої вершини відповідають набору випадкових сценаріїв розвитку для певного фактору. Вони впливають на кінцевий економічний результат, при чому, ймовірності реалізації таких сценаріїв повинні бути відомі.

Кожна траєкторія приводить до кінцевої вершини, що представлена певним набором параметрів, що характеризує певний економічний результат.

В даному випадку початковою вважається вершина прямокутного типу «вибір транспортного засобу». З указаної вершини відходять ребра з вибором двох типів фур (Ф1 та Ф2). З цих двох вершин відходять по 2 ребра з вибором методу завантаження (палетами чи насипом). Після цього ребра з’єднуються з вершинами круглого типу, які передбачають врахування ризиків затримок доставки вантажів (3 варіанти: відсутність затримки - ВЗ, незначна затримка – НЗ, критична затримка - КЗ),  від кожної вершини знову відходять ребра до вершин, що враховують ризики можливих пошкоджень вантажів в результаті доставки (3 варіанти: відсутність пошкоджень – ВП, часткові пошкодження – ЧП, повне пошкодження - ПП).  В подальшому ребра ведуть вже до кінцевих вершин (оскільки в даній  моделі не враховуються інші типи ризиків).

[pic 2]

Рис. 1. Структура дерева рішень

Вихідні дані

Транспортна компанія доставляє збірні вантажі по території України. У відповідності з графіком виходу автомобілів за визначеними маршрутами з розподільчого центру у м. Львів щоденно відправляються транспортні засоби з вантажами (від 8 до 15 одиниць). Зокрема, в це число входять щоденні відправки вантажів у м. Київ. У заданому напрямку на регулярній основі обслуговуються 5 клієнтів, збірні вантажі яких формують партію відправки на суму 22 тис. грн. (в середньому).

Для перевезень використовуються стандартні єврофури вмістимістю 86 м3. Вартість доставки при їх використанні складає 5000 грн. Однак, зважаючи на збільшення об’ємів вантажоперевезень у цьому напрямку, потрібно проаналізувати можливість та доцільність переходу на використання фур вмістимістю 120 м3 (вартість доставки складе 5300 грн.). При використанні а/м з більшою вмістимістю з’являється можливість обслуговувати більшу кількість замовлень і доставляти вантажі для додаткових клієнтів, що веде до збільшення вартості партії  доставки на 6000 грн.