Створення модифiкованих ниток для виготовлення одягу профiлактично-оздоровчого призначення

УДК 687.4: 616-08        БЕРЕЗНЕНКО С.М., РОМАНУХА А.В

        . Київський національний університет технологій та дизайну

[pic 1][pic 2]

СТВОРЕННЯ МОДИФІКОВАНИХ НИТОК ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ОДЯГУ ПРОФІЛАКТИЧНО-ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Мета. Створити та дослідити комплекс фізичних та механічних властивостей модифікованих ниток для подальшого виготовлення одягу профілактично-оздоровчого призначення.

Методики. Дослідження фізико-механічних і антимікробних властивостей створених зразків проводились за стандартними методиками. Енерго-інформаційна оцінка впливу наномодифікованих матеріалів здійснювалась на апаратно-програмному діагностичному комплексі (АПДК) «Intera-DiaCor».

Результати. Здійснені комплексні дослідження фізико-механічних, бактерицидних, енерго-інформаційних властивостей модифікованих ниток і визначена сфера їх застосування. Розроблені технології виготовлення наномодифікованих ниток.

Наукова новизна. Розроблена технологія виготовлення ниток з використанням полімерних матеріалів поліпропілену (ПП), поліетилену (ПЕ), поліоксиметилену (ПОМ), які модифіковані препаратами антимікробних добавок, суспензіями і пастами з вмістом 0,5-1,0% Ag, Cu і Fe. Вивчені енерго-інформаційні та антимікробні властивості текстильних матеріалів по відношенню до патогенної мікрофлори.

Практична значимість. Результати досліджень відкривають перспективи використання технологій наномодифікованих ниток при виготовленні одягу медично-оздоровчого призначення безпосередньо в умовах швейного виробництва.

Ключові слова: наномодифіковані нитки, антимикробні добавки, поліпропілен, поліетилен, поліосіметилен.

Вступ . На сучасному етапі розвитку суспільства людина мимоволі випробовує на собі наростаючий вплив різних факторів (енергетичних потоків внутрішнього і зовнішнього походження, неіонізуючого випромінювання), деяких видів лікарських засобів, патогенної мікрофлори (грибів, вірусів, бактерій, внутрішньоклітинних паразитів). Під їх впливом можуть змінюватись імунні реакції організму, розповсюджуватись і розвиватись раніше невідомі види захворювань . При цьому домінуючу роль у виникненні і розвитку багатьох видів захворювань відіграє такий фізичний фактор як патогенна мікрофлора. За даними [1] здорові клітини організму людини (а їх близько 200 видів) випромінюють енергію переважно

• міліметровому і субміліметровому діапазоні, а патогенна складова – в межах 0,01мм до106 км (переважна більшість збудників хвороб (по Лессуру) – 5-100 см).

Дослідження останніх років свідчать, що при створенні одягу лікувально-профілактичного призначення (ЛПП) необхідно враховувати:

– техногенно-екологічні і етичні фактори життєдіяльності людини [2];

– особливості мікрофлори і її розміщення як в організмі, так і на поверхні шкіри [3];

– специфіку розподілу зон гіпергідрозу (потіння) як одну з причин розмноження патогенної мікрофлори та створення професійної, соціальної і психологічної дезаптації людини [4];

– енерго-інформаційний аспект взаємодії елементів системи «людина-одяг-навколишнє середовище», в якій одяг відіграє бар’єрну роль по відношенню до патогенної мікрофлори [5].

• зв’язку з цим суттєво зростає роль одягу як фактора пригнічування шкідливої та стимулювання корисної мікрофлори, в т.ч. за рахунок біоцидного ефекту.

Антимікробне опорядження текстильних і інших матеріалів забезпечує декілька функцій:

– стримує розмноження і ріст колоній мікроорганізмів зовнішнього походження;

– запобігає виникненню неприємного запаху, який провокують продукти життєдіяльності мікроорганізмів і забезпечує захист безпосередньо текстильного матеріалу від руйнування.

З іншої сторони, одягові матеріали являються джерелом власних випромінювань енергії і забезпечують бар’єрну функцію, пов’язану з відбиттям або поглинанням хвиль як від патогенної мікрофлори, так і від самого організму. Такий ефект досягається за рахунок інтерференції, дифракції і резонансу хвильових випромінювань від патогенної складової, текстильних матеріаліві самого організму людини [5, 6].