Шпаргалка по "Економетрія"

1. Етапи розвитку екон.-матем. досліджень.

Активно моделі в екон. дослідженнях почали викор. з 50-х років 20 ст. (пов’язано з появою електронно-обчислювальної техніки). Екон. таблиці зигзаги Франсуа Кене це по суті перші у світі графічно числові моделі економічної системи.

Три основні етапи розвитку економічно-математичних досліджень:

• Математична школа в політекономії (30 рр 19 - поч 20 ст)

• Родоначальник Куро 1838 «Дослідження математичних принципів теорії багатства»
• Госен – математична інтерпритація принципів теорії граничної корисності
• Вальрас – модель екон. рівноваги. Парето – поняття багатоцільового оптимуму

Заслуга:

• Розробка кількісного аспекту екон. проблем (збалансованість екон. сист. аналіз залежностей попиту, пропозиції, цін, доходу, витрат вирва)
• Розвиток важливих підходів: (економічного оптимуму, граничні показники)

Недоліки:

• Абстрактний незастосовуваний характер дослідень
• статичний аналіз і нехтування динамічним

• Статистичний напрям (поч 20 - 30 рр 20)

Головне завдання – вивчення екон. циклів, прогнозування кон’юктури методами статистики: «статистична економія». Викор. аналізу, синтезу, емпіричних досліджень. Проте нехтування абстрактним. Розробили моделі короткострокового прогнозування кон’юктури – Гарвардський барометр (криві фондового ринку, товарного ринку, грошового ринку)

Заслуги:

• методики оброблення економічних даних
• методи статистичного аналізу (вирівнювання рядів, виділення сезонних і циклічних коливань, кореляційно-регресійний аналіз, перевірка статистичних гіпотез)

Недолік – неврахування глибинних факторів екон. розвитку. суто екстраполяційний характер (поширення висновків на основі вибірки на всю сукупність даних)

• Економетрія (30 рр 20 - наш час) – «вимірювання економіки» Рагнар Фріш

• Офіційне народження 1930р. «Міжнародне товариство розвитку економетрії у її зв’язку із статистикою і математикою».
• Основне завдання – синтез економетрії, статистики і математики. Об’єднання двох попередніх шкіл.
• Теоретичні засади: праці Кобба, Дугласа, Солоу, Слуцького, Парето.
• Розшарування на два напрями: більш статистичний (мало економтеорії) та абстрактні математичні економічні беземпіричні моделі
• Економетрія(широке значення)–сукупність усіх екон. досліджень, які проводять з викор. матем. методів.
• Економетрія(вузьке значення)-наука, яка в екон. дослідженні застосовує метем.-стат. методи.
• Економетрія-розділ екон. науки, в якому вивчають взаємозв’язки між екон. об’єктами, процесами, явищами за допомогою екон.-матем. методів та моделей.
• Першість поняття Павла Чомпи – фінансист, директор бухгалтерії Крайового банку публікував праці 1910 роки. Книга «Нариси економетрії».

2. Використання моделювання у наукових дослідженнях. Класифікація моделей.

Головний метод проведення економетричного дослідження – моделювання – побудова, дослідження і застосування матмоделей, які дають можливість проводити відтворювані модельні експерименти для кількісного та якісного аналізу і прогнозува-ння результатів функціонування екон. с-м з метою вдосконалення управління ними.

Моделювання – спосіб дослідження об’єкта на його моделі. Три елементи:

• Суб’єкт дослідження – людина або група людей, що проводять дослідження
• Об’єкт дослідження – об’єкт, процес, явище реального світу
• Модель – опосередковує співвідношення суб’єкта і об’єкта.

Процес моделювння:

1. Побудова моделі
2. Вивчення моделі. Модель є самостійним об’єктом дослідження. Проведення модельних експериментів
3. Перенесення знань із моделі на об’єкт дослідження. Коректування даних під різні властивості об’єкта, якщо результат є наслідком подібності моделі та оригіналу.
4. Практичне перевіряння і використання знань.

Класифікація моделей:

• За способом представлення:

• матеріальні (предметні)
• ідеальні (абстрактні)

• Змінність у часі:

• статичні
• динамічні

• За формою представлення:

• описові (зокрема інформаційні моделі – бази даних)
• графічні (рисунок, креслення, фотографія)
• структурні (таблиця, графік, діаграма, схема);
• алгоритмічні( правила і план дій);
• математичні( матем. співвідношення між значеннями властивостей об’єкта);
• спеціальні( хімічні формули і рівняння, нотний запис)

• За галузями використання:

• навчальні( наочні посібники, тренажери);
• дослідницькі( зменшені або збільшені копії реального об’єкта);
• науково-технічні (створюються для досліджень процесів і явищ);
• ігрові(екон., спортивні, які створюються для розробки і перевірки стратегій)
• імітаційні (імітують реальні ситуації для проведення експериментів)

• За призначенням:

• Дескриптивні – це описові моделі.  
• Нормативні – включають критерії оцінки якості функціонування системи

3. Етапи проведення економетричного дослідження.

1. Формулювання цілі дослідження. Конкретне завдання дослідження визначають термінами, якими описують процеси, що відбуваються в об’єкті дослідження.
2. Визначення екон. змінних. Проводять якісний екон. аналіз об’єкта дослідження, визначають екон. систему та зовн. середовище, в якому вона функціонує. На основі положень екон. теорії визначають параметри, суттєві цілі дослідження.
3. Вибір типу і форми екон.-матем. моделі. Вибирають тип екон.-матем. моделі, за допомогою якої будуть досягати цілі екон. дослідження, та її форму. Тип моделі визначають на основі приналежності моделі до певного класу, а форму — за загальним видом залежностей, які використовують у ній (лінійні, нелінійні).
4. Збирання емпіричних даних, на основі яких буде побудована модель. Емпіричні дані повинні задовольняти критерії якості інформації.
5. Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі. Вибір методу побудови моделі здійснюють відповідно до особливостей типу та форми моделі і специфіки емпіричних даних. Для побудови економетр. моделей викор. метод найменших квадратів, метод максимальної правдоподібності, ітераційні методи тощо.
6. Діагностика моделі. Оцінюють точність побудованої екон.-матем. моделі. Для цього визначають похибки параметрів моделі та похибки моделі загалом, будують довірчі інтервали для істинних значень параметрів та прогнозних значень екон. показників. Після цього перевіряють модель на адекватність.
7. Проведення модельних експериментів. За допомогою моделі при заданих значеннях екзогенних змінних чи параметрів моделі розраховують значення ендогенних змінних, які визначають поведінку системи в майбутньому.
8. Аналіз отриманих результатів та їх впровадження у практику. Під час аналізу результатів експериментів над моделями необхідно звернути увагу на подібність та відмінність моделі з об’єктом дослідження.

В екон. дослідженні важливе значення має інформація, на підставі якої будують модель. Яка поділяється на 2 види:

апріорна інформація, яка має якісний характер; джерелом є екон. теорія;

апостеріорна інформація — має кількісний характер; джерелом є спостереження, досліди (статистичні дані).

4. Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.