Фiнанси пiдприэмницьких структур

РОЗДІЛ 4. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

[pic 1]

Перша мета – якість, а прибуток сам прийде. Шугар Алан

[pic 2]

План

4.1. Сутність фінансів підприємницьких структур.

4.2. Фінансова діяльність: її зміст та відмінність від інших видів господарської діяльності підприємства.

4.3. Принципи організації фінансів підприємницьких структур.

1. Сутність фінансів підприємницьких структур

Підприємницькі структури (основні їх види та організаційні форми з деталізацією видів діяльностей транспортної інфраструктури показано на рис. 4.1) в ринкових умовах господарювання посідають головне місце у фінансовій системі держави, оскільки саме в цій сфері через створення матеріальних і нематеріальних благ забезпечуються потреби не тільки виробництва, а й потреби для провадження ефективного економічного, соціального та політичного управління державою.

Оскільки всі юридичні особи (організації) залежно від мети створення поділяють на комерційні (основною метою діяльності є отримання прибутку з наступним розподілом його серед засновників та учасників організації) і некомерційні (працюють, як правило, для вирішення соціальних завдань, при цьому якщо організація все ж таки веде підприємницьку діяльність, то отриманий прибуток не розподіляється серед засновників та учасників організації, а використовується для досягнення соціальних чи інших суспільно корисних цілей), то можна навести інтегроване визначення фінансів підприємницьких структур.

[pic 3] Рис. 4.1. Класифікація підприємств з деталізацією видів діяльностей транспортної інфраструктури

Це система економічних відносин, що виникають під час провадження господарської діяльності з формування фінансових ресурсів,і їх ефективного використання для отримання бажаного результату, забезпечення соціальних потреб та виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом та іншими суб’єктами господарювання.

Фінанси підприємницьких структур безпосередньо пов’язані з рухом грошових коштів. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно із цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів. Отже, до категорії фінансових належать такі групи фінансових відносин:

1) внутрішні фінансові відносини. Мають розподільний характер і включають:

• розподіл доходу і формування прибутку;
• розподіл та використання чистого прибутку;
• формування та використання амортизаційних відрахувань;
• утворення та використання фондів підприємств;

2) зовнішні фінансові відносини. До них входять:

а) відносини обміну між суб’єктами господарювання у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;

б) відносини розподілу:

• з бюджетом: платежі та асигнування;
• з фондами цільового призначення: внески і надходження;
• зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування;
• з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо;
• з інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів;
• з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані фонди і надходження з них.

Характеристика фінансових відносин на підприємстві пов’язана з виділенням їх об’єктів та суб’єктів.

Об’єктом фінансових відносин підприємницьких структур є процес формування вартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, які формують виручку, а також всі грошові надходження та нагромадження, тобто фінансові ресурси підприємства.