Роль та місце Росії у світовому господарстві

МІНІСТЕРСТОВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ, БІЗНЕСУ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН, РЕГІОНАЛЬНИХ СТУДІЙ ТА ТУРИЗМУ

Тема №4 Роль та місце Росії у світовому господарстві

Виконав:

Студент групи ЕМ-19-1

Евсега Марк

Перевірила:

Гірман А.П.

ДНІПРО

2020

Роль та місце Росії у світовому господарстві

У розділі розглядається комплекс питань, пов'язаних з сучасним геополітичним та геоекономічним положенням Російської Федерації. Досліджуються причини економічного спаду і погіршення становища Росії у світовій економіці в період 1991-1998 рр. Показані фактори переходу до економічного зростання в країні в наступний період. Аналізується ресурсний потенціал і конкурентні переваги і слабкості Росії на тлі розвитку сучасної світової економіки, наводяться рейтингові оцінки, що характеризують місце Російської Федерації за індексом розвитку людського потенціалу - ІРЛП і індексу якості життя. Розкриваються проблеми соціально-економічного розвитку. Позначено місце і роль Росії у світовій економіці в умовах розпочатого у 2008 р. світової фінансово-економічної кризи, а також можливості реалізації інноваційного потенціалу економіки та її перспективи в світовій економіці початку XXI ст.

Сучасне геополітичне і геоекономічне становище Росії

Оцінюючи сучасне геополітичне і геоекономічне становище Росії ми виходимо з того, що після розпаду Радянського Союзу на світовій політичній та економічній арені Російська Федерація виступає як правонаступник СРСР, який вважався економічно розвиненою країною (за основним абсолютним макроекономічними показниками). Хоча СРСР не входив в рейтингові оцінки конкурентоспроможності країн світу, у 80-х роках XX ст. він мав по окремих позиціях конкурентними перевагами в порівнянні з іншими країнами.

СРСР володів:

■ великими запасами мінеральної сировини та паливно-енергетичних ресурсів;

■ загальним високим науково-технічним потенціалом;

■ у ряді галузей промисловості (особливо в оборонно-промисловому комплексі) досить високим виробничим потенціалом;

■ високим загальноосвітнім рівнем населення та висококваліфікованої робочої силою (при відносно низькому рівні оплати праці);

■ досить розвиненою транспортною системою та системою зв'язку (особливо Європейської частини країни);

■ в цілому керованої (у межах системи централізованого планування) економікою країни;

■ потенційно містким внутрішнім ринком (але при цьому існував хронічний дефіцит товарів і послуг і значний відкладений (непогашений) платоспроможний попит населення).

Однак за відносним, якісних і структурних показників (ВВП на душу населення, продуктивність праці, тривалість і якість життя, ступінь відкритості економіки, структура експорту та імпорту і ін.) СРСР фактично займав проміжне положення між групою розвинутих країн з ринковою економікою та групою країн. Це ж положення, природно, зберегла за собою і Росія як правонаступник СРСР і як країна, на яку припадає понад 60% економічного потенціалу Радянського Союзу.

Протягом 90-х роках XX ст. (до 1999 р.) позиції РФ у світовій економіці погіршувалися. Насамперед це було пов'язано з погіршенням її геополітичного і геоекономічного становища в результаті розпаду СРСР.

1. В результаті утворення нових незалежних держав з числа колишніх республік СРСР на заході і півдні Росії вона виявилася як би відсунутою вглиб Євразійського материка - на Північ і Схід від центрів найбільш інтенсивного зовнішньоекономічного взаємодії (насамперед з країнами Західної та Центральної Європи).