Сучасні технології інтеграції інформаційних ресурсів

Сучасні технології інтеграції інформаційних ресурсів

Вступ

Проблема, що виникає в процесі горизонтальної інтеграції державних (міжвідомчих і міжурядових структур) або ділових (створення консорціумів, злиття напрямків діяльності тощо) організаційних структур для вирішення складних багатопрофільних завдань полягає в розпорошеності та неповноті існуючих технологічних рішень і стандартів формування інформаційних систем (ІС). Це стосується і тих технологічних підходів, що вже склалися, і тих, що можуть скластися в майбутньому, незважаючи на вживані принципи відкритості архітектури та розподіленого функціонування.

Необхідність централізовано на корпоративному рівні розв’язувати проблеми стандартизації надання інформації в системах міжорганізаційного обміну інформацією, стандартизації форматів повідомлень між програмними застосуваннями учасників відповідної діяльності, регулюючих державних структур, інформаційних агенцій, розробка та узгодження протоколів взаємодії, обміну та захисту інформації на всіх етапах здійснення того чи іншого ділового процесу, характерного для визначеного напрямку діяльності тощо, на жаль, залишаються невирішеними завданнями.

Вирішення згаданих проблем лежить у площині побудови спільного інфор- маційного простору, який поєднає у наскрізних міжорганізаційних ділових процесах наявні електронні інформаційні ресурси (ІР) різного відомчого підпорядкування. Загальне завдання при цьому декомпозується наступним чином [1]:

• об’єднання даних з ІР існуючих систем (інтеграція даних) у рамках ново- створюваного спільного інформаційного простору;
• забезпечення спільної роботи існуючих застосувань, що зазвичай для цього не призначені;
• розробка спільного плану із забезпечення наскрізної безпеки;
• швидка адаптація створеного спільного інформаційного простору до не- минучих змін у цільовому призначенні та складі взаємодіючих організаційних структур;
• створення нових функціональних можливостей на базі існуючих застосу- вань із мінімальними інвестиціями.

1 Динамічна інтеграція інформаційних ресурсів

Згідно з визначенням аналітиків інтеграція даних реалізується комплексом методів, архітектурних підходів і програмних інструментів, які забезпечують уз- годжений доступ і доставку даних для всієї множини корпоративних застосувань і  ділових процесів [2].

Проблемою динамічної інтеграції інформаційних ресурсів наукові та інженернотехнічні спільноти світу переймаються вже багато років, але тільки в останні роки поява і активне розвинення сучасних інфраструктур (WEB та GRID середовища) і відкритих сервісорієнтованих архітектур у галузі інформаційних технологій (SOA, OGSA), а також значні просування в розробці відповідних міжнародних базових стандартів обміну інформацією (XML, RDF, TM, OWL) дозволяють створювати принципово нові моделі ІС. Такі моделі дозволяють будувати глобально розподілені застосування, що реалізують технологічні ланцюжки, в яких можуть використовуватися не тільки власні ІР, а й ті, що можуть бути запропоновані іншими організаційними структурами [3, 4]. При цьому приймається до уваги те, що під час роботи з таким застосуванням можливо здійснювати заміну одного інформаційного сервісу іншим, видаляти ті, що втратили цінність або актуальність, та додавати нові.

Невід’ємною частиною процесу прийняття рішень в організаційному управ- лінні є системний аналіз проблеми та можливих шляхів її розв’язання. Це перед- бачає побудову скінченої множини моделей або гіпотез відносно досліджуваного явища. Основою моделювання в багаторівневих організаційних структурах із де- кількома центрами управління є набори різноаспектної інформації великого обсягу, що зберігаються у значній кількості слабо зв’язаних автономних джерел даних. Джерела даних є різні за походженням (вихідною функціональною ІС: MRP1, ERP2, CRM3 та ін.), ступенем структурування та форматами зберігання. Основним засобом моделювання є комп’ютерний інструментарій, різновидом якого є системи підтримки прийняття рішень, або скорочено, СППР. Поява нових класів СППР, викликана використанням таких технологій як сховища даних, Інтернет та сервісорієнтована архітектура (SOA4), сприяє перетворенню СППР з переважно автономних настільних систем із жорсткою структурою на багатокомпонентні системи корпоративного класу з динамічною конфігурацією компонентів. Отже й підготовка даних для прийняття рішень у таких операційних умовах потребує змін у використанні підходів, методів і технологій на всіх етапах життєвого циклу корпоративного інформаційного простору спільного використання.