Моделювання випадкових процесів з дискретним спектром
Автор: Олександр Погоріляк • Декабрь 4, 2023 • Дипломная работа • 6,915 Слов (28 Страниц) • 99 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра теорії ймовірностей і математичного аналізу
ПЕТРАШ ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА
«МОДЕЛЮВАННЯ ВИПАДКОВИХ ПРОЦЕСІВ З ДИСКРЕТНИМ СПЕКТРОМ»
6.040201 – «Математика»
Дипломна робота для здобуття освітнього ступеня бакалавра
Науковий керівник
Погоріляк Олександр Олександрович
канд. фіз.-мат. наук, доцент
Ужгород – 2018
Реєстрація ________________________
(номер)
«____» _______________ 2018 р. ________________ _______________
(підпис лаборанта кафедри) (прізвище, ініціали)
Дипломна робота допущена до захисту
Завідувач кафедри
_______________ Слюсарчук П. В.
(підпис) (прізвище, ініціали)
канд. фіз.-мат. наук, доцент
(науковий ступінь, вчене звання)
«____» _______________ 2018 р.
Рецензент _______________ Антосяк П.П.
(підпис) (прізвище, ініціали)
канд. фіз.-мат. наук, доцент
(науковий ступінь, вчене звання)
Зміст
Вступ 4
Розділ I. Оцінки розподілів норм випадкових про-цесів 6
Розділ II. Стохастичні міри та інтеграли 16
Розділ III. Загальні принципи побудови моделей випадкових процесів 24
Розділ IV. Моделювання випадкових процесів з дискретним спектром 26
Розділ V. Точність та надійність [pic 1]-моделей 28
5.1. Точність та надійність [pic 2]-моделей у [pic 3] 28
5.2. Точність та надійність [pic 4]-моделі в [pic 5], [pic 6] 28
Розділ VI. Практична частина 30
Висновки 34
Література 35
Вступ
У зв’язку з розвитком комп’ютерної техніки методи стохастичного моделювання та зокрема чисельного моделювання випадкових процесів широко застосовуються в різних областях природничих та соціальних наук, таких, як метеорологія, радіотехніка, соціологія, фінансова математи-ка, при випробуванні технічних засобів та ін.
Існує багато методів моделювання випадкових процесів. Зауважимо, що в більшості з них не визначається точність та надійність моделювання. В даній роботі розглядатиметься метод, який дозволяє будувати моделі, що наближають випадкові процеси із заданою надійністю та точністю в певних функціональних просторах.
При моделюванні випадкових процесів, як правило, намагаються від-творити процеси, що є сумою великого числа випадкових факторів, тобто, згідно з центральною граничною теоремою, гауссові або близькі до них процеси. Отже, основною задачею теорії моделювання випадкових проце-сів є отримання такої моделі випадкового процесу, яка є реалізацією гаус-сового процесу. Зрозуміло також, що достатньо вміти моделювати центро-вані випадкові процеси, адже моделювання середнього випадкового проце-су (відомої функції) не викликає ускладнень.
...