Історична інформатика

План

1. Становлення і розвиток радянської школи квантитативной історії в 1960-х – середині 1980-х рр. 

2. “Мікрокомп’ютерна революція” кінця 80-х-початку 90-х рр.. і активізація  використання комп’ютерів в історичних дослідженнях. 

3. Основні тенденції розвитку історичної інформатики на сучасному етапі.

4. Інформатизація історичної (гуманітарної) освіти.

1 Становлення і розвиток радянської школи квантитативной історії в 1960-х – середині 1980-х рр

Під впливом процесів математизації гуманітарного знання в 1960-ті

роки, одночасно з іншими національними школами, почала складатись

радянська школа квантитативної (кількісної) історії. Тоді ж відбулись і першспроби використати комп’ютер при проведенні історичних досліджень.

І.Д. Ковальченко, один з головних засновників школи радянської кількісної

історії, так описував перші кроки у використанні комп’ютерів: «Свою першу

доповідь з використанням електронних обчислювальних машин (ЕОМ) та

математичних методів я зробив у 1962 р. в Новосибірську, в лабораторії по

застосуванню математичних методів в гуманітарних науках при Інституті

математики Сибірського відділення АН СРСР. Поїхав я в Новосибірськ для

обробки своїх матеріалів на ЕОМ. До цього доводилося обходитися ручною

лічильною машинкою». Наприкінці 1960-х рр. при Відділі історії АН СРСР

було створено Комісію по використанню математичних методів та ЕОМ

в історичних дослідженнях (голова І.Д. Ковальченко). У 1970–90-і рр. у ви-

давництві «Наука» комісією були опубліковані вісім збірників у серії «Мате-

матичні методи в історичних дослідженнях». В 1984 р. був виданий перший

у СРСР підручник з нової дисципліни «Кількісні методи в історичних

дослідженнях». Квантитативна історія об’єднувала різні галузі історичного досліджен-ня ідеєю міждисциплінарності, сцієнтизму, переходу до точного вимірювання

інформації, що верифікується, і подальшого (статистичного) аналізу. Вона

ознаменувала якісний перехід до розуміння історії як розвиненої науки

(science), систематичного застосування технологій, методів та теорій суміж-

них наук. Вже у перших публікаціях з використанням кількісних методів,

застосовуються доволі складні методи, реалізація яких без комп’ютера майже

неможлива. Також починається створення банків та баз цифрових історич-

них даних. Тому, фактично, кількісна історія стала базою для виникнення

історичної інформатики.

2. “Мікрокомп’ютерна революція” кінця 80-х-початку 90-х рр.. і активізація  використання комп’ютерів в історичних дослідженнях. 

 Новий імпульс розвитку історична інформатика отримала в другій

половині 1980-х років. Він пов’язаний з мікрокомп’ютерною революцією

і появою персональних комп’ютерів. У 1986 р. відбувається інституціоналіза-

ція історичної інформатики, коли під час конференції у Вустфілдському

коледжі Лондонського університету виникла ідея заснування міжнародної

асоціації «The Association for History and Computing» (AHC). Асоціація

проголосила своєю головною метою «розвивати інтерес до використання

комп’ютерів у всіх видах і типах історичного дослідження, як у навчанні, так

і у дослідженні». Асоціація фактично проіснувала до 2005/2006 рр. В 2005 р.

члени AHC перестали збиратись на конференції; з 2006 р. перестав виходи-

ти журнал асоціації16

. Хоча з 2006 р. в рамках регулярної європейської

конференції з соціальної історії ESSHC (http://www.iisg.nl/esshc/) існує секція

(точніше, мережа) «History and Computing Network», в якій продовжують

обговорюватися питання історичної інформатики, але вже в широкому

контексті різних напрямків соціальної історії17

. В подальшому відбувався процес автономізації національних асоціацій. Серед найпотужніших націо-

нальних асоціацій можна назвати американську (http://theaahc.org/) та

«російськомовну» (http://aik-sng.ru/). На становленні та діяльності останньоїслід зупинитися докладніше, оскільки вона об’єднує також і українськи спеціалістів з історичної інформатики.