Розвиток історичних знань у Давньому Єгипті (III - I тис. до н.е.)

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..1

1. ЗАРОДЖЕННЯ ІСТОРІОПИСАННЯ В ДАВНЬОМУ ЄГИПТІ………...….3

1.1.  Історичні уявлення  періоду Давнього царства…………………………....4

1.2. Історичні знання періоду Нового царства………………………………….5

2. ЄГИПЕТСЬКІ ЖЕРЦІ ЯК ІСТОРИКИ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ……8

2.1. "Егіптіака" Манефона Севеннітського як перша історична праця Стародавнього Єгипту…………………………………………………………...9

3. ВТРАТА ЗНАНЬ ПРО ЄГИПЕТСЬКУ ДАВНИНУ. МІФОЛОГІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ………………………………………..13

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...20

ВСТУП

        Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У кінці ІV тисячоліття до н.е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформувалась ранньорабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури. Майже двохтисячолітню історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на такі періоди: Стародавній (бл. 2800-2250 до н.е.), Середнє царство (бл. 2050-1700 до н.е.), Нове царство (бл. 1580-1070 до н.е.),  греко-римський період (332 до н. е. - 395 н.е).

        Актуальність проблеми: в роботі простежується поява історичних знань в Стародавньому Єгипті, способи їх фіксації й розуміння історичних подій давніми єгиптянами. Актуальність теми підтверджується тим, що вона є не достатньо дослідженою в працях як західних, так і радянських істориків. Це пояснюється досить невеликою кількістю письмових джерел Стародавнього Єгипту, більшість яких були втраченими. Отож, дане дослідження дозволить з’ясувати як відбувався розвиток історичних знань в Стародавньому Єгипті.

        Об'єкт: історичні знання у Давньому Єгипті.

        Предмет: перші історичні письмові джерела та твори в Стародавньому Єгипті.

        Мета роботи: проаналізувати розвиток історичних знань у давніх єгиптян.

        Хронологічні рамки: III – I тисячоліття до н. е.

        Історіографія теми. Найбільш значимими для дослідження цієї теми виявилися праці: І.А Стучевського «Научная мысль в древнем Египте», яка детально розповідає про рівень розвитку історії в період Давнього та Нового Царства;  І.А. Ладиніна «История Древнего Востока. Раздел 1. Древний Египет»; В. А.Томсинова «Краткая история египтологии» в ній автор звертається до аналізу перших історичних письмових джерел та творів Стародавнього Єгипту. Важливими для розкриття теми стали й такі праці:  

Е. Бікерман «Хронология Древнего мира. Ближний Восток и античность» автор праці звертає увагу на умови в яких формувалися тогочасні історичні уявлення в єгиптян, подає опис системи літочислення й хронологіїї; Г. Масперо «Дослідження єгипетської міфології та археології. Том сьомий» відомий французький єгиптолог Масперо досліджуючи історіографію Давнього Єгипту вказує на деякі помилки в ній, закликає ставитись до неї критично;  В.В. Солкин «Солнце властителей. Древнеегипетская цивилизация эпохи Рамессидов»;  М. Мюррей «Величие Древнего Египта», названі дослідження допомогли в деяких узагальненнях по написанню реферату.

Методи дослідження: порівняння, аналіз і синтез, системний, хронологічний, біографічний, узагальнення.

Практична значимість. Робота може бути цікавою для істориків та студентів.

Структура. Реферат складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (7 найменувань). Загальна кількість сторінок – 20.

1. ЗАРОДЖЕННЯ ІСТОРІОПИСАННЯ В ДАВНЬОМУ ЄГИПТІ

Прообраз історіографії з’являється на Близькому Сході (в Шумері, Аккаді та Єгипті) разом з появою писемності, в III-II тис. до н. е. Створюються списки династій, а через практичну необхідність визначити послідовність подій в повсякденному житті виникають хроніки, в основі яких - записи назв років, які дають з якихось особливо помітних подій, а пізніше - по роках правління царів, особливо в стародавньому Єгипті. На Близькому Сході з'являються аннали царів – записи їхніх діянь по рокам, що набули широкого поширення у хеттів і потім ассірійців.