Архітектура Чернігова епохи Гетьманщини

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський Національний Педагогічний Університет імені Т.Г.Шевченка

Навчально-науковий Інститут історії,етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського

Кафедра Історії Центрально-Східної Європи

Архітектура Чернігова епохи Гетьманщини

Курсова робота студента 20 групи:

Шапошнікова Дениса Михайловича

Науковий керівник:

Кандидат історичних наук,доцент

Кафедри Центрально-Східної Європи

Тарасенко Олександр Федорович

Чернігів 2015

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1.Цивільна архітектура Чернігова…………………………………8

1.1. Будинок полкової канцелярії…………………………………...………...8

1.2. Чернігівський колегіум……………………………………………………14

Розділ 2.Культова архітектура Чернігова…………………………………21

2.1.Катерининська церква……………………………………………………..21

2.2.Троїцький собор……………………………………………………………29

Висновки………………………………………………………………………..36

Список використаних джерел і літератури………………………………..38

ВСТУП

Архітектурна спадщина України вражає своїм розмаїттям. Вона відобразила багатовіковий шлях поступу українського народу. Пам'ятки архітектури кожного історичного періоду красномовно розповідають про свій час. Архітектура України вписала не одну блискучу сторінку у вітчизняну Історію. В українському будівельному мистецтві коштовним діамантом сяє архітектура Чернігова другої половини XVII — початку XVIII століть. Нині набуває особливої актуальності дослідження регіональних особливостей архітектури та їх впливу на розвиток українського зодчества в цілому. Актуальність дослідження визначається також потребами відтворення особливостей розвит ку архітектури Чернігова зазначеного періоду, окремих її галузей, створення І життя видатних пам’яток вітчизняного зодчества.

Об’єктом дослідження є архітектура Чернігова другої половини XVII — початку XVIII століть.

Предметом дослідження є особливості розвитку архітектури Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть, окремих її галузей та пам’яток українського зодчества, які постали на чернігівській землі.

Хронологічні межі дослідження визначені суспільно-економічним розвитком України і відповідають першому етапу — друга половина XVII — початок XVIII століть (1650-1720 рр.) розвитку української архітектури XVII — XVIII століть.

Територіальні рамки дослідження обумовлені територією міста Чернігова в межах зазначеного періоду.

        Ступінь наукової розробленості проблеми не можна назвати задовільним. Пам ’ятки архітектури Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть привернули увагу авторів ще у 1680-х роках. У виданнях новгород-сіверської та чернігівської друкарень містяться окремі згадки про задум та зведення Троїцького собору в Чернігові.

        В XIX ст. відомості по пам ’ятки зодчества Чернігова,історію і споруди монастирів друкувались в періодичних виданнях “Черниговские губернские ведомости” и “Черниговские епархиальные известия”.Деякі з них згодом увійшли до “Историко-статистического описания Черниговской епархии”.  Матеріали з цих видань використали в своїх книгах про Чернігів М. Марков та М. Маркевич, а також О. Єфимов та П.М. Добровольський в своїх працях про Троїцький монастир. Всі згадані видання мали переважно описовий характер. 

        З початку XX ст. вивчення архітектури Чернігова стає більш ґрунтовним. Помітним явищем стали підготовка то проведення в 1908 р. у місті над Десною XIV Археологічного з’їзду,присвяченого 1000-літтю літописного Чернігова. На з’їзді виявилась регіональна спрямованість представлених досліджень і виступів. Більше половини з них присвячені пам’яткам Чернігівщини. Саме у виступі в Чернігові Г.Г. Павлуцький  визначив два напрямки розвитку української архітектури того часу. Із інших виступів на XIV Археологічному з’їзді для нас є цікавими повідомлення О.П. Новицького про риси самобутності української архітектури,М.В.Султанова про будинок полкової канцелярії. Треба віддати належне дореволюційним авторам,які в своїх працях накопичили багато фактичного матеріалу.