Ущільнення слабкого водонасиченого грунту піщаними палями

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра технології будівельного виробництва

РОЗАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни: «Інженерний захист і підготовка територій (ТБВ)»

на тему «Ущільнення слабкого водонасиченого грунту

піщаними палями»

Виконав студ. гр. ПЦБ-5

Перевірила.

Київ-2019

Зміст

Вступ

1. Характеристика слабких водонасичених грунтів………………….3
2. Перелік заходів захисту території зі слабкими водо насиченими грунтами………………………………………………………………4
3. Будівельні технології  виконання ущільнення  грунтів піщаними палями ………………………………………………………………..4
4. Прийнята технологія ущільнення  грунтів піщаними палями ……6
5. Технологічна схема процесу виготовлення піщаних паль ………..7
6. Необхідні ресурси для виконання процесу виготовлення піщаних

паль……………………………………………………………………8

Список використаної літератури

Вступ

У розрахунково-графічній роботі розроблено організаційно-технологічне рішення до виконання будівельного процесу ущільнення грунту піщаними палями для захисту і підготовки до забудови території зі слабкими водонасиченими грунтами.

1. Характеристика слабких водонасичених грунтів

До слабких ґрунтів, використовуваних у будівництві, належать мули та водонасичені біогенні (заторфовані) грунти підвищеної стискуваності з низькими значеннями характеристик. У природних умовах слабкі грунти можуть розташовуватися повністю в межах стисливої товщі або чергуватися шарами з достатньо міцними ґрунтами.

Характерними ознаками цих грунтів є:

• Високий ступінь вологості Sr≥0,8;
• Велика стисливість Е≤5 МПа в інтервалі тиску від більшості фундаментів;
• Повільне протікання осідань з часом;
• Мінливість і анізотропія міцностних, деформаційних, фільтраційних, реологічних характеристик;
• Значна тиксотропність.

Природні мули і колоїдно-глинисті грунти з значним вмістом органічних решток (заторфовані і торфи) є найгіршими видами природних основ фундаментів.

Мули – водно-колоїдні грунти, що утворюються при осаджуванні у відносно-спокійній воді дрібних мінеральних частинок при одночасному протіканні гідробіологічних процесів.

В колоїдному стані частинки оточені відносно товстими водними оболонками, об’єм яких часто перевищує об’єм саме мінеральних частинок. Це обумовлює перезволоження мулистих грунтів.

Мули відрізняють за віком:

• Давні (більш щільні, більш мінералізовані, перекриті більш пізніми нашаруваннями);
• Сучасні.

Аналогічні властивості мають і заторфовані грунти.

Стисливість мулів і торфів значно зростає зі збільшенням швидкості збільшення навантаження. На них не можна в короткі проміжки часу давати великі навантаження.

Заторфованими називають грунти, які містять від 10 до 50% органічних речовин. Торфимістять більше 50% органічних речовин.

1. Перелік заходів захисту території зі слабкими водо насиченими грунтами

Для ущільнення грунтів використовують такі методи:

1. Поверхневе ущільнення.
2. Глибинне віброущільнення.
3. Камуфлетні вибухи.
4. Влаштування грунтових і піщаних паль.
5. Ущільнення статичним навантаженням з використанням вертикальних дрен і т.д.

До найпоширеніших методів поверхневого ущільнення належать: укочування, трамбування вібраційними механізмами, ущільнення підводними вибухами (електродинамічних способом), пристрій витромбованих котлованів.

Під час глибинного ущільнення застосовують піщані й вапняні палі, гідровіброущільнення, додаткове статичне навантаження з влаштуванням вертикального дренажу і водозниження.

1. Будівельні технології  виконання ущільнення  грунтів піщаними палями

При влаштуванні піщаних або ґрунтових паль їх стисливість незначно відрізняється від стисливості ущільненого навколишнього грунту. Тому піщана паля (стовп) сприймає навантаження спільно з навколишнім його ущільненим грунтом, тобто створюється ущільнену основу із середнім модулем деформації, що значно перевищують модуль деформації неущільненого грунту.