Види підприємства та їх класифікація

[pic 1]Миколаївська філія Київського Національного університету культури і мистецтв

[pic 2][pic 3]Кафедра – Графічний дизайн

1. Поняття, ознаки, мета та основні напрямки діяльності підприємства.

Виробниче підприємство – це відокремлена спеціалізована одиниця, основою якої є професійно організований трудовий колектив, який за допомогою наявних засобів виробництва виготовляє необхідно споживчу продукцію.

До виробничих підприємств відносять: заводи, фабрики, комбінати, шахти, кар’єри, порти, бази та інші об’єкти виробничого призначення.

Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, що зареєстрований та оформлений за нормами діяльного законодавства, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.  Згідно з цим воно має право на виробництво та реалізацію продукції або надання послуг населенню, можливість здійснювати будь-які види діяльності.

Після проходження процедури реєстрації в державних органах підприємство набуває права на виробництво або вирощування продукції з метою подальшого отримання прибутку внаслідок її продажу споживачам. Також компанія має можливість отримувати дохід, не вдаючись до виробництва (реалізовувати різноманітні послуги), що передбачені статутом. За умови, що вони не заборонені законодавством та спрямовані на задоволення попиту споживача.

Юридична особа має право самостійно і від свого імені приймати участь в господарському обороті, придбати майнові і немайнові права (право на фірмовий і товарний знаки), відповідати в суді і подавати позов. Кожне підприємство самостійно визначає скільки і як виробляти продукції, питання її реалізації і питання розподілу доходу.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб (внутрішня структура підприємства може бути представлена відділами, цехами, відокремленими структурними підрозділами тощо).

Підприємство може бути засновником або учасником інших господарюючих суб'єктів — юридичних осіб. Учасники не ліквідуються як юридичні особи.

Засновником підприємства є суб'єкт, який прийняв рішення про заснування підприємства, підписав установчі документи такого підприємства та передав частину майна до його статутного капіталу на правах власності чи господарського відання або оперативного управління.

Учасником підприємства є власник корпоративних прав, у тому числі власник прав засновника унітарного підприємства.

Підприємства можуть створюватись для здійснення господарської як комерційної, так і некомерційної діяльності.

Система цілей підприємства:

• випуск продукції з метою забезпечення потреб держави і отримання максимального прибутку;
• створення страхових запасів (резервів), за для надійності і стабільності функціонування підприємства;
• створення ділової репутації (іміджу підприємства);
• розширення і реконструкція підприємства, оновлення технологій і асортименту продукції що випускається;

Кожне підприємство має свої права і обов’язки визначені Господарським кодексом України.

Умови досконалої організації господарювання:

• всебічне знання свого конкретного ринку, споживача, цін на свою продукцію та послуги;
• чітка взаємодія з постачальниками;
• постійна увага та контроль за бюджетом підприємства;
• поточний та періодичний контроль за станом ліквідності.

Основні напрямки діяльності підприємства:

1. Виробнича діяльність – характеризується особливостями організації і технічним рівнем виробництва, його економічною ефективністю.
2. Комерційна діяльність – сутність: товарно-грошові відносини, торгово-обмінні операції. На відміну від виробничої діяльності, у цьому напрямку не має необхідності забезпечення матеріальними ресурсами, які необхідно для випуску продукції.

Основне становище – вибір, що купувати, що продавати і де. Заздалегідь знаючи оцінку руху товарів і послуг, виробляється конкретний і точний бізнес-план.

1. Вдосконалення і розвиток інноваційної діяльності.
2. Фінансова діяльність. Об’єкт: гроші, валюта, цінні папери. Особлива увага приділяється зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД). Раніше в умовах СРСР підприємства не мали прямого виходу на зовнішні ринки, експортно-імпортні операції здійснюються через державно-посередницькі торгові організації.

Переважно, експорт здійснюється в пострадянські країни. Всі розрахунки здійснювалися на основі клірингу. Кліринг – система безготівкових розрахунків на основі зарахування взаємних грошових вимог і зобов’язань.