Методи дослідження тренувального процесу легкоатлеток високої кваліфікації, які спеціалізуються у стрибках у висоту

2.1. Методи дослідження тренувального процесу легкоатлеток високої

кваліфікації, які спеціалізуються у стрибках у висоту        

Почнемо наш розділ з визначення терміну: Що таке «легка атлетика» – спорт, який нараховує більше 40 дисциплін та розвиває у спортсменів всі фізичні і психологічні якості в будь-який період підготовки. Одним із найяскравіших видів легкої атлетики являється біг на довгі дистанції, в якому професійні атлети можуть показати справжню боротьбу на витривалість, тактику і емоційну стійкість.

Зазначимо, щоб показувати високі спортивні результати, бути спортсменом світового рівня, чемпіоном у своїй державі, необхідно обов’язково набувати «біговий» досвід та дотримуватися правильної методики при розробці тренувального плану спортсмена.

Узагальнення практичного досвіду включало збір, аналіз і обробку різних методичних матеріалів, які містили основні відомості про підготовку легкоатлеток. Було вивчено навчальну програму, планову документацію, щоденники спортсменів, протоколи змагань різного рівня.

Для того, щоб вирішити поставлені завдання, методологія дослідження передбачила використання загальнонаукових методів теоретичного і експериментального рівня пізнання.

Зокрема в даній роботі застосовуються такі методи дослідження:

• аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет;
• анкетування тренерів та спортсменів;
• експертна оцінка;
• педагогічні спостереження;
• педагогічний експеримент;
• педагогічне тестування;
• психодіагностика;
• медико-біологічні методи;
• метод математичної статистики.

В наступних підрозділах розглянемо більш детально 2 методи дослідження: педагогічне спостереження та анкетування тренерів та спортсменів.

2.2.Педагогічне спостереження.

Об’єктом даного спостереження являються легкоатлетки. Розглянемо їх ставлення до фізичних навантажень, їх самопочуття до, у ході та після закінчення занять. По даному методу привелось спостереження за зовнішніми ознаками втоми. Аналізувались результати реакції їх організму на запропоновані спеціальні фізичні вправи.

Паралельно із даним спостереженнями нам потрібно ще залучити до спостереження пульсометрію, яка сприятиме об’єктивному оцінюванню величини та направленості фізичних навантажень. Визначатиметься реакція організму на тренувальне навантаження за допомогою спорт-тестера фірми «POLAR» (виробництво Фінляндія), який реєстрував показники ЧСС ще до початку педагогічного дослідження, під час його проведення та після нього. Також, за допомогою описаного вище приладу було визначено кількість витрачених активних Ккал та Ккал всього в процесі тренування, середній темп бігу на 1 км за все тренування, кількість кілометрів подоланих за все тренування, що дозволило визначити реакцію організму на виконане навантаження, а також швидкість відновлення атлеток після виконання навантаження.

У процесах констатувального і формувального експериментів були використані такі види спостережень:

• пряме (по типу зв’язку дослідника з об’єктом спостереження) – так як вивчався навчально-тренувальний (педагогічний) процес безпосередньо у ході його реалізації;
• відкрите        (з        позиції спостереження) – оскільки дослідження

відбувалося в умовах свідомого факту присутності сторонніх осіб;

• перерване (дискретне, за ознакою часу) – використовувалось в силу особливостей побудови навчального-тренувального процесу на етапі підвищення розумової і фізичної працездатності;
• суцільне (за ступенем охоплення явищ) – так як дозволяло охопити практично всі процеси стосовно системи розумової і фізичної працездатності;
• пошукове (у зв’язку зі стратегією дослідження) – так як допомогло сформулювати загальну проблему дослідження.

Використання цих видів спостережень дозволило нам зібрати фактичні дані, які характеризують різні сторони організації навчально-тренувального процесу. Дані педагогічних спостережень використовувались для:

• обґрунтування отриманих результатів;
• аналізу динаміки функціонального стану; -        спеціальної фізичної підготовленості.

2.3.Анкетування тренерів та спортсменів.

Проводилось анкетування тренерів різного рівня кваліфікації зі стажем роботи від 3 років, які спеціалізуються у тренуванні легкоатлеток з метою вивчення особливостей побудови тренувального процесу протягом року. У анкетуванні взяли участь 15 тренерів з легкої атлетики зі стажем роботи від 3 років і більше з різних міст України (додаток А).