Аналіз теоретичних і методичних аспектів бібліографічного опису

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ВИД

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ

ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ…………………………………………..........5

1.1. .Бібліогрфічний опис в аналітико-синтетичній переробці…….………...5

1.2. Приклади оформлення бібліографічного опису, уніфікація,ГОСТы…...9

РОЗДІЛ 2.ЕТАПИ РОЗВИТКУ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ……..……..15

2.1.Перші ознаки надання ідентифікації документу………………………....15

2.2.Створення спеціальних інструкцій бібліографічного опису………….....17

2.3.Створення спеціальніх правил бібліографічних описів………….…........19

2.4. Сучасний бібліографічний опис…………………………………….…..…23

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..…...27

ВСТУП

Актуальність дослідження. Стрімкий розвиток всіх сфер суспільного життя, зростання числа суб'єктів і об'єктів управління супроводжуються розвитком бібліографічного розвитку в суспільстві.

В наш час без використання бібліографічного опису здійснення організаційної, розпорядчої, інформаційної, сповіщальної діяльності в будь-якій організації, підприємстві, компанії неможливе.

Проблемами та етапами розвитку бібліографічного опису  займалися такі вчені як О.О.Карпенко К. Г. Мітяєв, Г. Г. Іванов та інші, однак у міру стрімкого розвитку ринкової діяльності зростає потреба в грамотному складанні та використанні бібліографічних описів, що і викликало актуальність даного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є огляд та аналіз теоретичних і методичних аспектів бібліографічного опису.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені і вирішені наступні завдання:

- розглунуті основні поняття бібліографічного опису

- розглянуті завдання, функції бібліографічного опису

- наведено приклад складання бібліографічного опису

- представлені етапи розвитку бібліографічного опису

Об'єктом дослідження є бібліографічний опис в суспільстві

Предметом дослідження є особливості використання бібліографічних описів та їх значення аналітико-синтетичній переробці

Методи дослідження. Аналіз і синтез наукової літератури та нормативних джерел, класифікація сучасних кадрових служб, узагальнення факторів, що характеризують кадрове документаційне забезпечення, а також опис особливостей збереження документів, складання номенклатури справ, архівації.

Структура роботи зумовлена метою й завданнями дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 31 сторінки, список використаних джерел – 26 найменувань (на 3 сторінках).

РОЗДІЛ 1. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ВИД

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ

ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

1.1.БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС В АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНІЙ ПЕРЕРОБЦІ ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ, ВИМОГИ.

Для з’ясування суті бібліографічного опису слід визначити поняття «аналітико-синтетична переробка документної інформації». Аналітико-синтетична переробка документної інформації (далі – АСПДІ) здійснюється для орієнтації в документно-інформаційних потоках, проведення ефективного й оперативного пошуку інформації. АСПДІ передбачає застосування інформаційного аналізу/синтезу під час створення вторинних (інформаційних) документів та інформаційно-пошукових систем. Вторинні документи як результат АСПДІ первинних документів є складовою пошуку інформації в умовах інформатизації суспільства, оскільки містять інформацію в стислому вигляді. Вторинні документи, функціонуючи в інформаційних виданнях, бібліотечних і бібліографічних каталогах і картотеках, банках даних тощо, забезпечують інформування користувачів про релевантні (потрібні їм) первинні документи. Отже, аналітико-синтетична переробка документної інформації – це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. У цьому ж сенсі, зважаючи на застосування загальнонаукових методів аналізу й синтезу під час створення інформаційних документів, уживаються й інші терміни, наприклад, «наукова обробка документів», «аналітико-синтетична обробка документів», «інформаційний аналіз/синтез». Основою АСПДІ є згортання інформації – зменшення фізичного обсягу інформаційного повідомлення, що поширене в багатьох галузях знання: філософії, природничих науках, інформатиці, 6 лінгвістиці, бібліографознавстві та ін[1]. Для задовольняння потреб споживачів застосовуються різні способи згортання інформації: семантичне й лексичне, макро- й мікроаналітичне. Семантичне згортання інформації передбачає змінення інформативності повідомлення, лексичне – перетворює знакову форму повідомлення, залишаючи зміст без змін. При макроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші – про його зміст, при мікроаналітичному – детально розкривають зміст документа (основні й побічні теми, аспекти їх розгляду). Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види АСПДІ: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, підготовка оглядових творів, науковий переклад, вилучення фактів та ін. Бібліографічний опис як інформація про документи, що характеризує їхні найважливіші ознаки, є одним із основних видів АСПДІ, який належить до макроаналітичного виду згортання інформації. Бібліографічний опис визначають як сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами в установленому порядку фіксування областей і елементів, що призначені для ідентифікації і загальної характеристики документа. Такі елементи містять інформацію про назву, автора видання, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок та ін. Усі елементи поділяються на обов’язкові й факультативні. Обов’язкові забезпечують ідентифікацію документа, а факультативні містять додаткову інформацію про нього. Бібліографічний опис може також супроводжуватися класифікаційними індексами, предметними рубриками, анотаціями, рефератами, шифрами збереження, відомостями службового характеру. У цьому випадку бібліографічний опис є складовою бібліографічного запису. Отже, поняття «бібліографічний запис» є ширшим за поняття «бібліографічний опис», які співвідносяться відповідно як ціле й частина. У свою чергу, бібліографічний запис є однією з трьох форм існування бібліографічної інформації – інформації про документи, що необхідна для їхньої ідентифікації, 7 використання й пошуку. Іншими формами існування бібліографічної інформації є бібліографічне повідомлення (усна форма її існування) і бібліографічний посібник (упорядкована сукупність бібліографічних записів, призначена для вибору й пошуку релевантних споживачам документів). Бібліографічна інформація є результатом аналізу документа і є дискретною, оскільки складається з декількох елементів, найпоширенішим із яких є бібліографічний запис, ядром якого є бібліографічний опис. Бібліографічний опис як сукупність відомостей про найважливіші ознаки документа є одним із основних видів АСПДІ, який відноситься до макроаналітичного виду згортання інформації. Цільове призначення бібліографічного опису полягає в наведенні формальних ознак документа для полегшення споживачам пошуку релевантних документів. Саме це зумовлює зростання їхнього значення в інформаційному суспільстві в галузях людської діяльності, що пов’язана з поширенням документної інформації: науковій, науково- технічній, архівній, бібліотечній, бібліографічній, книговидавничій, книготорговельній, журналістській тощо. Бібліографічний опис є основою для створення баз і банків даних, каталогів, картотек, вторинних документів у відповідних документних центрах інформації[2].Соціальне призначення бібліографічного опису відбивають його функції, основними з яких є такі: інформаційна, сигнальна, ідентифікаційна, пошукова, експертна, обліково-реєстраційна, організаційна. Інформаційна функція є інформацією про документ, його ознаки, зміст тощо. Сигнальна функція повідомляє про надходження нового документа до певного документного фонду. Однак, наприклад, саме ідентифікаційна функція дає можливість виявити різні й спільні риси видань одного документа. Ця функція є передумовою здійснення пошукової (евристичної) функції бібліографічного опису, завдяки якій можна розшукати документ за характерними для нього ознаками. Експертна функція допомагає оцінити релевантність документа певному запиту користувача. До основних функцій бібліографічного опису належить також обліково- реєстраційна функція, суть якої полягає в можливості здійснювати 8 облік і реєстрацію документів на загальнодержавному рівні, а також на рівні певної документно-інформаційної установи. Організаційна функція реалізується під час групування записів у конкретному пошуковому масиві завдяки формальним ознакам документів, наведеним у бібліографічному описі. Для реалізації зазначених функцій бібліографічний опис має задовольняти такі вимоги: точність, повнота, уніфікованість, стислість, зрозумілість, чіткість. Вимога точності реалізується під час заповнення бібліографічних відомостей в описі, які мають точно відповідати даним документа й наводитися, зазвичай, у тій самій формі, що й в документі. Вимога повноти виявляється у необхідності зазначення повного набору бібліографічних даних, необхідних для характеристики документа й визначення його відмінностей від інших. Уніфікованість опису має реалізуватися в наведенні відомостей документа відповідно до діючих стандартів їх оформлення. Стислість виявляється в необхідності викладення максимуму інформації в мінімальному передбаченому обсязі для бібліографічного опису (у бібліографічному покажчику, каталожній картці або дискеті), а зрозумілість і чіткість відповідно в однозначності його сприйняття користувачами.