Аналіз еколого-правових аспектів Земельного права України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Земельне право України прийнято вважати самостійним, особливим, соціальним, державно-правовим явищем, яке можна розглядати у різних аспектах – як природне право окремої особи, колективу осіб та народу в цілому; як позитивне право, закріплене у законах та інших джерелах; як систему правових норм, що становлять окрему самостійну галузь права, і, нарешті, як науку та навчальну дисципліну.

Слід наголосити, що земельне право України за своєю сутністю – це явище історичне. Його зародження, формування та розвиток детерміновані рядом об'єктивних та суб'єктивних передумов суттєвої зміни земельної ладу, що склалися у зв'язку з розпадом СРСР та реалізацією Українським народом права нації на самовизначення, а також визначення України як самостійної, незалежної, демократичної, правової держави.

Відомо, що у соціально-економічному розвитку суспільства земельні ресурси, щодо яких виникають суспільні відносини, регульовані нормами земельного права. Тому характер та масштаби земельних перетворень слід розглядати як один із вирішальних факторів, які визначають темпи, ефективність розвитку національної економіки, формування ринкових відносин та ін.

Особливо актуальними сьогодні є питання правового регулювання еколого-правових аспектів Земельного права України.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні та всебічному аналізі еколого-правових аспектів Земельного права України.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлено і послідовно вирішено такі завдання:

- розкрити поняття та ознаки еколого-правових аспектів Земельного права України;

- дослідити систему принципів, еколого-правових аспектів Земельного права України

- встановити заходи захисту еколого-правових аспектів Земельного права України.

Об’єкт дослідження. Об’єктом курсової роботи є суспільні правовідносини, що виникають під час реалізації еколого-правових аспектів Земельного права України.

Предмет дослідження. Предметом проведеного дослідження виступають еколого-правові аспекти Земельного права України.

Теоретичною основою дослідження є праці науковців як вітчизняних так і зарубіжних, з земельного права, екологічного права, конституційного права, філософії, теорії держави та права, соціології, психології, статистики й деяких інших наук.

Методи дослідження. Основою курсової роботи є система методів правового наукового дослідження взаємозалежних, загальнонаукових та спеціальних, застосування яких гарантує достовірність використаних фактів та вирішення поставлених завдань. Важливо наголосити, що системно-структурний метод надає перспективу сформулювати теоретичні основи еколого-правових аспектів Земельного права України .

Методологічною основою і методикою роботи є діалектичний метод пізнання реальної дійсності, а також сучасні загальнонаукові та спеціальні методи пізнання соціально-правових відносин.

Нормативно-правову базу становлять Конституція України, Земельний кодекс України, інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інші чинні нормативно-правові акти, законодавство інших держав, міжнародно-правові акти, судова практика.

Теоретична значимість дослідження виходить з того, що на основі більш детального вивчення розвитку інституту еколого-правових аспектів Земельного права України можливо сформувати основні проблеми його розвитку та шляхи їх подолання, що, в подальшому, робить вкрай необхідним дослідження цієї тематики.

Еколого-правові аспекти Земельного права України

Земельне право найтіснішим чином пов'язане із екологічним правом, що включає як підгалузі містобудівне, гірське, водне та лісове право, що обумовлено єдністю природи, значенням землі як одного з найважливіших компонентів навколишнього середовища.

 Зв'язок норм екологічного права з нормами земельного права полягає в тому, що використання природних об'єктів пов'язане з необхідністю їхньої охорони. Крім того, використання будь яких природних об'єктів неможливе без використання землі.