Мета і мотив злочину

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Східноєвропейський національний університет імені ЛесіУкраїнки

Юридичний факультет

Кафедра кримінального права і процесу

Індивідуальне науково-дослідне завдання:

‘‘ Мета і мотив злочину ’’

Підготувала:

Студентка 22 групи

Рибак К.

Науковий керівник:

Доц.Чупринський Б. О.

Луцьк 2012

План

Вступ

1. Суб’єктивна сторона злочину
2. Мотив злочину
3. Мета злочину

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми полягає в дослідженні мети і мотиву злочину, як суб’єктивної сторони, яка являє собою психологічний зміст злочину.

Науковці, які розглядали дане питання: Матишевський П.С., Кондратьєв Я.Ю., Коржанський М.І., Матвійчук В.К., Тарарухін С.А. і інші.

Метою індивідуального науково-дослідного завдання є дослідження і розмежування понять мотив і мета злочину.

Завданням роботи є повне розкриття теми про мотив і мету злочину.

Об’єктом дослідження є суб’єктивна сторона злочину в прояві своїх ознак.

Методом виконання є індивідуальне навчально-наукове дослідження.

Теоретичне значення роботи полягає в повному засвоєнні матеріалу курсу кримінального права.

Практичне значення – підготовка до майбутньої практичної діяльності.

Структура роботи. Індивідуальне науково-дослідне завдання складається з  плану, який містить 3 пункти, 17 сторінок тексту.

1. Суб’єктивна сторона злочину

Суб’єктивна сторона створює психологічний, тобто суб’єктивний зміст злочину, тому є його внутрішньою, у зіставленні з об’єктивною, стороною.
            Якщо об’єктивна сторона складу злочину становить його фактичний зміст і може бути безпосередньо сприйнята особами, які перебувають на місці злочину під час його вчинення, а наслідки злочину можуть сприйматися і після його вчинення, то суб’єктивна сторона безпосередньому сприйняттю людьми піддана бути не може. Адже, це процеси, які відбуваються у психіці винного й об’єктивне їх визначення можливе тільки завдяки дослідженню об’єктивної сторони складу злочину й інших ознак, які входять до складу злочину.
          Отже, суб’єктивна сторона складу злочину — це внутрішній зміст злочину, це ті психічні процеси, які проходять у свідомості особи, коли вона вчиняє злочин, це її психічне ставлення до вчиненого нею суспільно небезпечного діяння та його наслідків.
Остаточний мотивований висновок щодо ознак суб’єктивної сторони складу злочину в багатьох випадках можна зробити, тільки повністю встановивши всі обставини вчиненого злочину (наприклад, висновок про те, чи є скоєне вбивство умисним чи необережним).
        Значення суб’єктивної сторони полягає в тому, що завдяки її правильному визначенню: а) здійснюється належна кваліфікація діяння та його відмежування від інших злочинів; б) встановлюється ступінь суспільної небезпеки діяння й особи, яка його вчинила; в) здійснюється індивідуалізація покарання злочинця,вирішується питання про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності й покарання.
Процеси, що відбуваються у психіці людини, поділяються на інтелектуальні, емоційні та вольові. Вони існують у тісній нерозривній єдності, але їх окреме дослідження, як побачимо далі, має велике значення для правильного встановлення суб’єктивної сторони складу злочину.
На підставі зазначених процесів психіки зміст суб’єктивної сторони складу злочину визначається за допомогою юридичних ознак, які її складають, — таких, як вина, мотив, мета, емоційний стан. Вони представляють різні форми психічної активності, але водночас нерозривно пов’язані між собою і взаємозалежні.