Відповідальність за нецільове використання коштів бюджету

Харкевич Кароліна Валеріївна, студентка 5 курсу УДФСУ,

   к.ю.н., доцент, доцент кафедри фінансового права

Сластьоненко Оксана Олександрівна

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ БЮДЖЕТУ

В умовах розбудови правової держави і громадського суспільства, ринкових і демократичних перетворень, що відбуваються в Україні дієвим інструментом регулювання соціально-економічних процесів, вирішення стабільності цін, проблем зайнятості, економічного зростання, засобом реалізації внутрішніх макроекономічних і зовнішніх геополітичних цілей України залишається державний бюджет. На даному етапі розмір Державного бюджету України та можливість наповнення його основними джерелами не забезпечує своєчасне та ефективне виконання функцій держави. Тому, важлива роль, в низці ринкових перетворень в Україні, належить пошукам функціонально-організаційної системи виконання бюджетів, що забезпечить ефективне управління державними і місцевим бюджетам, аналіз і надання інформації про стан бюджетів, прозорість фінансових операцій та запобігала нецільовому використанню бюджетних коштів.

Нецільове використання бюджетних коштів є достатньо розповсюдженим злочином у багатьох галузях національної економіки, що характеризується складністю його доведення.  Злочини і порушення у бюджетному процесі спричиняють прогалини в бюджетному законодавстві щодо процедури, методології та організації бюджетного контролю, відповідальності за бюджетні правопорушення. 

Слід зауважити, що питання контролю за цільовим використанням бюджетних коштів в останні роки дослідження значно активізувалися. Наприклад, низка аспектів викладені у науково-практичних роботах вітчизняних учених та економістів-практиків Є.О. Алісов, Л.К. Воронова, Л.М. Касьяненко, О. Колодія, П. Перепічки, В. Пилипенка, І. Стефанюка, В. Стоян, І.М. Бондаренко, О. Чечуліної, М.П. Кучерявенко, С. Юрія та інших. Їх наукові праці докорінно розглядають загальні питання здійснення бюджетного процесу, казначейського й фінансового контролю, а також розроблення заходів впливу за порушення бюджетного законодавства тощо. Однак, більш вузьким колом науковців досліджувалося питання цільового використання бюджетних коштів. Зокрема, певним чином воно охоплено у працях В. Разумцева та О. Щекович. Водночас бракує наукових і практичних напрацювань щодо окреслення шляхів удосконалення чинного законодавства у сфері контролю бюджетної системи та всіх процесів, що в ній відбуваються.

Поняття «бюджет» сформувалося завдяки довготривалому історичному процесові еволюції суспільства, а саме перетворення натурального господарства у товарне, етап становлення та розбудови держави, що супроводжувало ускладнення економічного життя суспільства, протистоянням демократії тощо. Згідно Бюджетного кодексу України «бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні  відповідно  до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету» [1].

Діяльність бюджетних установ фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які видаються їм на основі закріпленого кошторису. Кошторис бюджетної установи виступає основним, плановим, фінансовим документ бюджетної установи, в якому встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних виділень на взяття бюджетних зобов’язань та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень, здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій [4, с. 8]. Основними завданнями виконання кошторисів є: вивчення складу і структури витрат; вивчення дотримання кошторисних призначень в цілому, а також в розрізі окремих статей і економічних елементів витрат; виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів бюджетних установ; виявлення причин, що викликали відхилення фактичних витрат від передбачених у кошторисах; обґрунтування заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління бюджетними коштами. Так, Бюджетний кодекс України у ст. 117 закріплює заходи впливу за порушення бюджетного законодавства в частині нецільового використання бюджетних коштів: «1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань; 4) зменшення бюджетних асигнувань; 5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів)» [1].