Наслідки остеохондрозу. Анкілозуючий спондилоартрит

Наслідки остеохондрозу. Анкілозуючий спондилоартрит

1. Для анкілозивного спондиліту (хвороби Бехтерева) не характерні:

1. Нічні болі в поперековій ділянці
2. Двосторонній сакроілеїт
3. Вузлики Гебердена
4. Ентезопатії
5. Антиген HLA В 27

1. Які рентгенологічні ознаки не характерні для анкілозивного спондиліту (хвороби Бехтерева)?

1. Симптом "квадратизації хребців"
2. Наявність синдесмофітів
3. Остеопороз хребта
4. Односторонній сакроілеїт
5. Анкілоз хребта

1. Хвороба Бехтерева (анкілозивний спондиліт) частіше вражає:

1. Дітей
2. Людей похилого віку
3. Підлітків і молодих чоловіків (15-30 років)
4. Жінок у клімактеричному періоді

1. Лікування хвороби Бехтерева включає в себе:

1. Призначення НПЗП у різних лікарських формах
2. Сульфасалазин
3. Інфліксимаб
4. Хондропротектори
5. Глюкокортикостероїди внутрішньо

1. При хворобі Бехтерева частіше виникає:

1. Мітральний стеноз
2. Недостатність мітрального клапана
3. Стеноз устя аорти
4. Аортальна недостатність
5. Недостатність трикуспідального клапана

1. Які ушкодження характерні при хворобі Бехтєрєва:

1. Крижово-здухвинних з'єднань
2. Суглобiв щелепи
3. Легень
4. Моноартритом
5. Анкiлозом колiнних суглобiв

1. Якими основним етiологiчнi фактори анкiлозуючого спондилоартриту?

1. Хронічні запальні захворювання урогенітальної системи
2. Вплив гормональних факторів
3. Травми хребта чи кісток таза
4. Псорiаз
5. Генетична схильнiсть

1. Основний патанатомий прояв анкiлозуючого спондiлоартриту:

1. Анкiлозуючий сакроiлеїт
2. Одностороннi остеофiти
3. Кальциноз м'язiв
4. Остеолiз хребцiв

1. Рентгенологічними ознаками анкілозивного спондиліту (хвороби Бехтерева) є

1. Односторонній сакроілеїт
2. Округлі дефекти кісток черепа
3. Двосторонній сакроілеїт
4. Остеофіти п'яткових кісток і кісток таза
5. Осифікація зв'язок хребта

1. Які лабораторні дані не характерні при хворобі Бехтєрєва?

1. Вiдсутнiсть РФ
2. Гіпергамаглобулінемія
3. Наявність HLA-B-27
4. Збільшення вмісту СРБ
5. Тромбоцитопенiя

Ситуаційна задача

Пацієнт 64 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на слабкість, болі по всьому хребту (переважно вночі), в обох кульшових, колінних, тазостегнових суглобах, ранкову скутість до 40 хвилин, що проходить після фізичних вправ.

Анамнез: хворіє з 45 років, спочатку з'явилися болі в попереку і крижах (особливо вночі), пізніше приєдналася ранкова скутість, що проходить після

нетривалої зарядки, підвищення температури до 37-37,8°С.

Об'єктивно: стан задовільний, положення активне. АТ - 150/110 мм рт.

ст. ЧСС - 79 удари на хвилину. ЧД - 18 за хвилину. Температура тіла 37,3°С. Відзначається виражений грудний кіфоз і шийний гіперлордоз, згладженість поперекового лордозу, болючість під час пальпації по ходу хребта, навколохребцевих лініях і тазостегнових суглобів. Активні та пасивні рухи викликають біль. Проби: симптом Кушелевського I, II - позитивний, проба Томаєра - 65 см, Форестьє - 22 см, проба підборіддя-грудина - 5 см, екскурсія грудної клітки - 100-96 см (4 см).

Рентгенограма хребта та ілеосакральних зчленуваннях: Деформуючий

спондильоз, двосторонній сакроіліїт, стадія 3.

Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2×1012/л, Hb - 122 г/л, тромбоцити - 220×109/л, лейкоцити - 10×109/л, паличкоядерні нейтрофіли - 1%, сегментоядерні нейтрофіли -63%, моноцити - 4%, еозинофіли - 2%, лімфоцити - 30%, ШОЕ - 18 мм/год. Імунологічні тести: С-реактивний білок - 5 мг/л, ревматоїдний фактор - негативний. Загальний аналіз сечі - норма.

Питання:

1. Припустіть найімовірніший діагноз.