Мікроорганізми за ступенем патогенності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра біотехнології і
мікробіології

РЕФЕРАТ

на тему: «Мікроорганізми за ступенем патогенності»

Студентки Гафенко В. В.

Групи БТЕК ІV-3

Київ–2018

Патогенність здатність прокаріот викликати виникнення захворювань, яка залежить від вірулентності мікроорганізму. Все залежить наскільки небезпечний мікроб і які механізми захисту є у клітини-господаря.

Вірулентність це значення (міра) патогенності мікроорганізму. Залежно від виду бактерії вона різна. Всі мікроорганізми прийнято поділяти на патогенні, непатогенні і умовно-патогенні. Перші здатні викликати захворювання аж до епідемії [1].

Класи (групи) патогенності мікроорганізмів

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) запропонувала варіант класифікації мікроорганізмів за рівнем патогенності. Її успішно використовують в самій ВООЗ і в розвинених західних країнах в тому числі в США, Канаді та Японії. Виділено чотири основні групи патогенності мікроорганізмів.

• Перша група патогенності. Сюди віднесені бактерії, які створюють невисоку індивідуальну і суспільну небезпеку. Вважається що ця група мікроорганізмів не може викликати захворювання, або вони малоймовірні для співробітників лабораторії і тварин. Найхарактерніші представники мікрофлори даної категорії: Bordetella bronchiseptica, Klebsiella pneumoniae, Campylobacter spp., Bacillus cereus, Aerobacter aerogenes, E. Coli, Clostridium histolyticum, Salmonella spp., Clostridium perfringens, Proteus spp., Mycobacterium spp., Streptococcus spp., Propionibacterium avidum, Citrobacter, Pseudomonas aeruginosa, Staphilococcus spp.
• Друга група патогенності. Бактерії, які можуть представляти помірну індивідуальну і обмежену суспільну небезпеку. Дані мікроорганізми не становлять особливої небезпеки для життя і здоров'я людини та тварин, проте можуть викликати деякі окремі захворювання (пов'язане з більшою мірою з порушеннями імунітету). Ризик поширення патогенів даної категорії може бути пов'язаний тільки з відсутністю необхідних засобів лікування. При наявності ефективних профілактичних методів ризик захворювань обмежений. Приклади можливих захворювань: туберкульоз, коклюш, холецистит, виразкова хвороба 12-палої кишки і шлунка, ботулізм, правець, ерізепелоід, поворотний тиф, різні абсцеси, ентерит, гастрит, септецімія, проказа, дифтерія, лістеріоз, лептоспіроз та ін.
• Третя група патогенності мікроорганізмів представляє досить високу індивідуальну небезпеку, але низьку суспільну. Бактерії даного класу здатні викликати важкі форми захворювань, проте не здатні поширюватися від одного організму до іншого, піддаються ефективним методам лікування і профілактики, медичні препарати в даному випадку надають значну ефективність. Сюди відносяться Clostridium botulinium, Bacillus anthracis, Chlamydophila psittaci, Bovine spongiform encephalopathy, Vibrio cholera, Rickettsia typhi.
• Четверта група патогенності становить найбільшу небезпеку як суспільну, так і індивідуальну. Її представники викликають важкі форми захворювань, часто не піддаються навіть глобальному лікуванню, легко поширюються серед людей і тварин, викликають епідемії, погано реагують на ефективні профілактичні заходи, мають високу вірулентність і здатні до мутагенезу з утворенням нових стійких форм. Мікроорганізми відносяться до наступних родин: Yersinia pestis, Monkeypox, Variolaо, Arenaviridae, Filoviridae [2].

[pic 1]

В країнах СНГ патогенні мікроорганізми за ступенем небезпеки поділяються на 4 групи:

І група - збудники особливо небезпечних інфекцій (чума, сибірка, чорна віспа, холера)

П група - збудники висококонтагіозних епідемічних бактерійних, вірусних, риккетсіозних, грибкових захворювань (хвороба Боткіна, бруцельоз)

Ш група - збудники бактерійних, вірусних, риккетсійних, грибкових, протозойних інфекційних хвороб, які виділені в самостійні нозологічні форми (черевний тиф, дифтерія)

IV група — збудники бактерійних, вірусних, грибкових септицемій, менінгітів, пневмоній, ентеритів, токсикоінфекцій, гострих бактерійних отруєнь[3].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія /підручник для студентів вищих медичних закладів/за редакцією В. П. Широбокова. Вінниця: Нова книга. 2011. — 951 стор.
2. Групи патогенності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://phct-biotechnology.ru/stati/mikroorganizmy/gruppy-patogennosti-mikroorganizmov/
3. Групи м/о за небезпекою в СНГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studopedia.com.ua/1_192114_klasifikatsiya-infektsiynih-mikroorganizmiv-za-grupami-riziku-za-vooz.html

Суть принципу Гіппократа "не нашкодь"