Фiзична реабiлiтацiя при переломах кiсток надпятково-гомiлкового суглоба, пяткового ахiллового сухожилка, плеснових кiсток i фаланг пальцiв с

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ КІСТОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА, П’ЯТКОВОГО АХІЛЛОВОГО СУХОЖИЛКА, ПЛЕСНОВИХ КІСТОК І ФАЛАНГ ПАЛЬЦІВ СТОПИ

                                            ПЛАН

7.1. Причини виникнення, методи лікування та застосування засобів фізичної реабілітації при переломах кісток надп’ятково-гомілкового суглоба (кісточок, таранної кістки, п’яткової кістки).

7.2. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при пошкодженнях плеснових кісток, фаланг пальців стопи.

7.3. Фізична реабілітація при травмах п’яткового ахіллового сухожилка.

7.1. Причини виникнення, методи лікування та застосування засобів фізичної реабілітації при переломах кісток надп’ятково-гомілкового суглоба (кісточок, таранної кістки, п’яткової кістки)

Стопа виконує функцію опори та руху й відіграє важливу роль у статично-динамічній рівновазі тіла людини. Крім того, вона виконує ресорну функцію, яка забезпечує пом'якшення відштовхування під час ходьби, бігу, оберігає внутрішні органи від струсів і різких поштовхів. Стопа є складним органом, утвореним великою кількістю кісток і суглобів, зв'язаних численними зв'язками та м'язами.

При фізичній реабілітації стопи після її пошкодження важливе значення має не тільки відновлення анатомічної цілісності, але й відновлення ресорної функції. Найчастіше трапляються переломи зовнішньої і внутрішньої кісточок, таранної і п’яткової кісток, рідше – переломи плюсневих кісток і фаланг пальців.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОЧОК

Причина виникнення — раптове підвернення стопи при осьовому навантаженні (взимку при ожеледиці).

Залежно від механізму травми, переломи кісточок поділяють на:

 пронаційні – виникають при підверненні стопи назовні з одночасним її відведенням; тоді виникає ізольований перелом внутрішньої кісточки;

 супінаційні – виникають при підверненні стопи всередину і тоді ламається зовнішня кісточка;

 ротаційні – виникають при надмірному обертанні стопи назовні й усередину, тоді виникає ротаційний ізольований перелом зовнішньої кісточки. При подальшому збільшенні травмувальної сили виникає перелом другої кісточки або перелом малогомілкової кістки при

пронаційних переломах і великогомілкової — при супінаційних.

Переломи можуть бути зі зміщенням і без зміщення відламків і супроводжуватись підвивихом і вивихом стопи.

Лікування – консервативне й оперативне.

Консервативне лікування: накладення гіпсової пов'язки від пальців стопи до колінного суглоба:

 на 3 – 4 тижні – при ізольованому переломі кісточки без зміщення;

 на 6 – 8 тижнів – при переломах обидвох кісточок без зміщення;

 на 8 – 12 тижнів – при переломах зі зміщенням і вивихом стопи.

У гіпсову пов’язку часто вгіпсовують металеве стремено, спираючись на яке, можна раніше застосовувати осьові навантаження і при цьому щадити ушкоджений суглоб.

Фізична реабілітація в лікарняному періоді

I період– іммобілізаційний

Завдання ЛФК: поліпшення кровообігу та регенеративних процесів у ділянці стопи, і підвищення загального тонусу організму.

Заняття з ЛГ розпочинають на другий день після травми. У комплекси вправ включають:

 активні рухи пальцями стопи, в колінному та кульшовому суглобах;

 ізометричні напруження м'язів стегна й гомілки;

 ідеомоторні вправи;

 рекомендовано періодичне опускання травмованої ноги з ліжка і надання їй підвищеного положення, що сприяє поліпшенню кровообігу і зменшенню набряку.

Спочатку слід ходити з допомогою милиць без навантаження на травмовану ногу. При ізольованих переломах без зміщення дозволяють ходіння за допомогою милиць з наступанням на стремено на 4 – 6 день. При переломах зі зміщенням дозовані навантаження розпочинають через 5 – 6 тижнів, а зі зміщенням і вивихом стопи — через 8 – 12 тижнів.

II період – постіммобілізаційний

Завдання ЛФК:

 відновлення опорно-ресорної функції стопи;

 відновлення рухів у надп'ятково-гомілковому суглобі;

 боротьба з набряком стопи;