Шпаргалка по "Биофизика"

1. Сенсорна мережа

Нюхова цибулина – первинний центр нюхового аналізатора, до якої прямують пучки аксонів нюхових нейронів. У нюховій цибулині клітинні елементи розміщені такими шарами:

1.   шар пучків аксонів нюхових нейронів;
2.   шар нюхових клубочків або гломерул;
3.   шар приклубочкових, або перигломерулярних клітин;
4.   шар тіл мітральних та пучкових клітин;
5.   шар зернистих клітин.

Нюховими клубочками (гломерулами) називають складні синапси аксонів нюхових нейронів з одним головним дендритом нейронів другого порядку нюхового шляху.

Гломерули мають кулясту форму завдяки значному галуженню кінцівок дендритів мітральних та пучкових клітин (на кожен клубочок людини сходиться до 26 тис. аксонів нюхових рецепторних клітин).

Приклубочкові клітини – нейрони нюхової цибулини, що відповідають за латеральнві зв”язки між клубочками, які формують дендро-дендритні синапси з мітральними клітинами сусідніх клубочків.

Зернисті клітини – нейрони нюхової цибулини, що утворюють латеральні синапси із вторинними дендритами різних мітральних клітин.

Мітральні клітини: головні проектувальні нейрони у нюховій цибулині. На цих клітинах присутні гальмівні синапси, що утворені приклубочковими клітинами, що сполучають клубочки.

Аксони  мітральних  клітин  утворюють нюховий тракт,  який поділяється на два пучки, що закінчуються на медіальному й латеральному нюхових полях.

1. У нюховій цибулині під час аналізу інформації широко задіяні явижа конвергенції і гальмування. Також відбувається аферентний контроль з вищерозміщених центрів або колатеральної нюхової цибулини.

1. Механізм генерації і властивості рецепторного потенціалу.

ВЛАСТИВОСТІ   РЕЦЕПТОРНОГО  ПОТЕНЦІАЛУ

1. Генеруються в самих нервових закінченнях, а не в сусідніх клітинах, які належать до структур сенсорних органів. Н-д,  тільце Пачіні, аксон збуджується механічними стимулами, тоді як в більш проксимальній ділянці клітини, де генеруються ПД, мембрана аксона не чутлива до механічного стимулу.
2. РП–градуальний, бо стимулами різної інтенсивності більшість рецепторів деполяризується неоднаково. Рецептивні мембрани багатьох рецепторів дуже чутливі до адекватних до них стимулів. Н-д, у сітківці достатньо 1 фотона на палочку, щоб виник іонний струм і ГП.
3. РП – локальний; він поширюється по мембрані електротонічно, а не проводиться активно.
4. РП здатні до просторової і часової сумації.
5. Розповсюджуються з декрементом, тобто зі згасанням.

При дії подразників на первинний рецептор підвищується проникність мембрани до іонів натрію, які входять всередину закінчення нервового волокна; внаслідок деполяризації мембрани, розвивається РП. Його ще назив. генераторним пот. (ГП), оскільки генерує в найближчій ділянці нервового закінчення ПД, або нервовий імпульс.

Механізм  генерації РП і ГП

Зміна іонної проникності для іонів Na обо вмісту вторинних месенджерів з наступним збільшенням концентрації іонів Ca → Деполяризація або гіперполяризація (сітківка)

1. Зіниця. Реакції зіниці на освітлення

Зіниця — отвір у райдужній оболонці ока хребетних, через який в око потрапляють промені світла.

Зіничні реакції на світло забезпечують оптимальне освітлення сітківки та захищають око від перенавантаження.

Зіниця подібно до діафрагми у фотокамері визначає к-сть світла, що проходить через неї (у межах 1,5÷8 мм)

Звуження зіниці відбувається, коли збільшується освітленість, переводить фокус з дальшого предмета на близький, та під час.

Розширюється зіниця, коли зменшується освітлення,  і під час нервового або психічного збудження.