Особливості екологічної обстановки в Лубенському районі

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра біохімії та екологічного контролю

«Стан довкілля на Лубенщині»

                                                                                      Виконала студентка БТ-1-4                                                                                                      

                                                                                      Перевірив доцент

                                                                                      В. В. Харченко

Київ-2016

Особливості екологічної обстановки в Лубенському районі                                                    Екологічні проблеми Лубенського району здебільшого обумовлені антропогенним впливом на довкілля і вирізняються інтенсивністю їх прояву на різних територіях регіону. У Лубенському районі стан навколишнього природного середовища протягом останніх років залишається стабільним, враховуючи незначну динаміку змін більшості показників, що характеризують стан довкілля, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ. Порівняно з загальним екологічним станом України Лубенщину можна розглядати як куточок екологічного благополуччя. Проте в межах району відбуваються негативні природні і соціальні процеси, що робить екологічний стан складним. Найбільший антропогенний вплив на навколишнє середовище в сучасну епоху чинить транспорт, промисловість, енергетика, сільське господарство. Транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря, водоймищ і грунтів.  Гостро стоїть проблема утилізації і переробки відходів, що з’являються при експлуатації транспортних засобів. Для потреб транспорту у великій кількості споживаються природні ресурси. Вихлопні гази автомобілів містять більш ніж 200 хімічних сполук-продуктів згорання палива, більшість з яких токсичні.                                                                                                                                                          Забруднення атмосферного повітря                                                                                              Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт – який викидає більше половини від усіх зареєстрованих викидів. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про їх зростання, тому головними завданнями в галузі охорони атмосферного повітря мають бути заходи по утриманню валових показників викидів на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи установок очистки газу, обмеженню використання етильованого бензину, впровадженню каталізаторів відпрацьованих газів на автотранспортних засобах, поліпшенню стану автомобільних доріг, переведенню автотранспорту на газове пальне. Загальна кількість забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у 2007 році становила 2320,0 тонн., за 2008 рік – 2399,0 тонн, у 2009 році – 2116,5 тонн. Зменшити забруднення атмосфери підприємствами району можна при умові заміни застарілого обладнання та технологій на менш енергоємні та маловідходні, заміни або реконструкції існуючих пилогазоочисних установок,додержання режимів та правил їх експлуатації, своєчасного проведення еколого-теплотехнічних налагоджувальних робіт.                                                                                             Забруднення водних джерел                                                                                                                                   Стан води в річках за останні роки суттєво не змінюється, спостерігаються незначні перевищення граничне допустимих концентрацій по біологічному та хімічному споживання кисню, заліза, марганцю. Кисневий режим здебільшого задовільний. Річка Сула від межі з Сумською областю протікає по території 4-х районів (195 км), впадає в Кременчуцьке водосховище. В створі на межі Полтавської і Сумської областей спостерігаються перевищення заліза, але в цілому якість води річки не погіршилась, залишаючись на рівні попереднього року. На території області в р.Сулу впадає р.Удай, яка за даними аналітичних досліджень не погіршує її стану. Нижче м.Лубни в р.Сула скидаються недостатньо очищені стічні води з очисних споруд ДП ”Екологія” фірми ”Валтекс” (об’єм скиду – 836 тис.м3 /рік) і Лубенського ВУВКГ (об’єм скиду – 1101 тис.м3 /рік), які негативно впливають на якість води по завислих речовинах. Кисневий режим – задовільний. Значних змін якості води в гирлі р.Сула у порівнянні з попереднім роком не відбулося. Річка Удай є правою притокою р.Сула. Протікаючи по території Полтавської області від кордону з Чернігівською областю і до гирла (129 км), вона впадає в р.Сула на території Лубенського району (с.Березоточа) На стан річки Удай негативно впливає скид з Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд (об’єм скиду – 408 тис.м3 /рік) по завислих речовинах.                                                                                                                                     Забруднення грунту                                                                                                                                                 Основними негативними наслідками сільськогосподарської діяльності людини є збідніння і виснаження родючих українських чорноземів, промислове забруднення ґрунтів та інтенсивне освоєння цілинних земель, широке розповсюдження монокультур, застосування азотних і нітратних мінеральних добрив.  В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах району. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до застосування, непридатні та невідомі хімічні засоби захисту рослин,.Проблемним питанням, яке необхідно терміново вирішувати є утилізація заборонених та непридатних пестицидів і агрохімікатів, яких в районі налічується 15,31 тонн. Висока розораність території, недостатня площа захисних лісових насаджень, порушення інших агротехнічних вимог призвели до посилення ерозійних процесів . На сьогодні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Масовим явищем стає поява несанкціонованих сміттєзвалищ в лісопосадках, на узбіччях автодоріг, в лісових масивах району. Щорічно на території району ліквідовується до 70-ти таких сміттєзвалищ. Промислові відходи утворюються в основному на 10 підприємствах в загальній кількості близько 11т. тонн, з яких 95 % утилізуються або використовуються як сировина для інших галузей (для підживлення землі, відгодівлі свійської худоби, в зернопереробної промисловості, вимощування ґрунтових доріг). Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. Практично всі звалища створені і функціонують без належного проектного обґрунтування. Найпоширенішим методом зменшення негативного впливу промислових відходів на довкілля є складування їх на звалищах.                                              Висновок  Підсумовуючи, можна зазначити, що довкілля Лубенщини на сьогодні перебуває в задовільному стані, можливості природних ресурсів досамовідтворення ще не вичерпані, хоча достатньо є проблем, які можуть привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв'язання. Потенційна небезпека техногенних аварій швидко наростає під впливом збільшення рівня зношеності основних фондів, рівня концентрації промисловості на окремих територіях, ступеня складності великих технічних систем. Тому безпека населення району, середовища його проживання стає найважливішою характеристикою якості життя. Аналіз місця і ролі потенційно- небезпечних виробництв в господарському комплексі показує, що вони інтегровані в загальну структуру економіки, прямо чи опосередковано пов’язані з усіма видами людської діяльності і їх неможливо виключити із сфери виробництва. Екологічна ситуація в районі в порівнянні з попереднім періодом суттєво не змінилася. Останнім часом основною позитивною тенденцією є забезпечення населення якісною питною водою та реконструкція каналізаційно-очисних споруд на що направляються значні матеріальні ресурси. Проводилися роботи щодо ліквідації наслідків снігових заметів, гасіння місць тління залежів торфу та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Проблема, на розв’язання якої необхідно спрямовувати зусилля, полягає у забезпеченні оперативного та своєчасного реагування на попередження і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, своєчасного оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Пріоритетом в роботі являється поліпшення екологічної ситуації в районі, яка є важливою складовою екологічної політики, орієнтованою на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища, розширення природоохоронних зон шляхом створення заповідних територій. Основною ціллю є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистем району, екологічно-безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захист природних ресурсів від забруднення і виснаження.Лубенський район здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу. Але тільки у співпраці та порозумінні людини з природою можливо забезпечити майбутнє. Людина повинна зрозуміти, що вона є частиною природи. Тому знищуючи природу, вона знищує себе та своє буття на планеті.