Екологічний стан Молочного лиману

Екологічний стан Молочного лиману

Для лиману характерно два різних екологічних стани. Перший характеризується певним з’єднанням лиману з морем за рахунок діючого каналу. В таких умовах він відрізняється високими показниками продуктивності, оптимальною солоністю води на рівні 17-25 г/л, високими показниками біологічного різноманіття. Такий стан ВБУ був характерний до кінця минулого сторіччя. Другий стан визначається відокремленням лиману від моря. За таких умов відбувається підвищення солоності до 30-90 г/л, зниженням біорізноманіття, падіння рівня води та інші негативні явища. Така ситуація для лиману притаманна з 2002 р.

Аналізуючи цей стан за останні роки, слід відмітити наступні проблеми:

•  падіння рівня води;
•  несприятливі коливання гідрохімічного режиму, збільшення солоності;
•  зменшення біологічного різноманіття,
•  втрата рибопродуктивності;
•  зменшення чисельності і видового різноманіття іхтіофауни та гніздової орнітофауни;
•  втрата важливих для гніздування та сезонного перебування птахів біотопів;
•  застійні процеси, заболочення та погіршення рекреаційних умов;
•  розвиток передзаморних ситуацій.

                                        Чому проблема М.Л. й досі не вирішена?

                На обласному рівні постійно йдуть розмови про необхідність створення програми підтримки Молочного лиману. Проте вона досі не створена. Останнім часом протока відновлюється зусиллями підтримуваних ним громадських об’єднань. Є проблема постійного занесення промоїни. Море з його вітрами і піском сильніші за техніку, якщо вона не працює постійно. По-друге, і важливіше, просто пустити морську воду в лиман недостатньо. Його унікальність полягає в особливій солоності води, що сприяє розмноженню риби, комах, птахів. Відновлення лиману має відбуватися під керівництвом науковців. До того ж є проблема його наповнення прісними ріками, що постійно забруднюються та міліють.

Шляхи вирішення екологічних проблем ВБУ

Аналізуючи зобов’язання держави після підписання Рамсарської конвенції, слід зазначити, що Україна:

1.  Керується усвідомленням своєї міжнародної відповідальності за збереження, управління та раціональне використання ресурсів мігруючих водоплавних птахів на територіях ВБУ міжнародного значення.
2.  Визначає та здійснює планування діяльності таким чином, щоб сприяти захисту, а також, наскільки це можливо, раціональному використанню водно-болотних угідь на своїх територіях.
3.  Влаштовує все таким чином, щоб якнайшвидше отримати інформацію у випадку, якщо екологічний характер будь-якого її водно-болотного угіддя, внесеного до Списку, вже змінився, змінюється або може змінитися в результаті техногенного впливу, забруднення чи інших втручань людини.
4.  Намагається управлінськими засобами збільшувати чисельність водоплавних птахів на придатних водно-болотних угіддях.

Окрім зазначених зобов’язань існує необхідність виконання природоохоронного законодавства в сфері ПЗФ, охорони біорізноманіття, та інших, враховуючи те, що лиман має статус природо-заповідної території.

На наш погляд, вирішення екологічних проблем на Молочному лимані повинно базуватися на впровадженні управлінських заходів за наступними блоками.

1. Відновлення оптимального гідрологічного режиму. Вирішення цієї проблеми є пріоритетним. Будівництво нової гідротехнічної споруди з хвилеломами потребує наукового обгрунтування вибору оптимального місця. На сьогодні існує декілька проектів щодо будівництва з’єднувального каналу в різних місцях та різної конструкції.
2. Важливим недоліком всіх їх є відсутність розрахунків водного, а відповідно і сольового балансу Молочного лиману. За відсутності цих даних неможливо визначити найголовніший показник ширини та глибини проектованої протоки. Наведені характеристики шири- ни та глибини каналу не підкріплені відповідними розрахунками. Відсутність математично обгрунтованих характеристик протоки може призвести до недостатнього водообміну між лиманом та морем, що призведе до росту солоності, або до надмірного - що призведе до пониження солоності нижче оптимальних показників.

                З метою підтримання оптимального гідрологічного і гідрохімічного режиму лиману на початку 2018 року Міністерством екології та природних ресурсів України був затверджений проект, за яким протягом 2018 року фірма-підрядник, використовуючи земпристрій, повинна проводити розчистку дна промоїни на глибину 2 метри три рази на рік: