Використання ігрових ситуацій в екологічній освіті

Використання ігрових ситуацій в екологічній освіті

Ставлення особистості дошкільника відбувається у всіх видах діяльності, але насамперед у грі. Сутність гри, як провідного виду діяльності дітей, полягає в тому, що діти відображають у ній різні аспекти життя, особливості взаємин дорослих, уточняють знання про навколишню дійсність.

Ігрова діяльність дає дітям змогу забезпечити можливість засвоєння екологічних уявлень; збудити інтерес до природи і сформувати ціннісне ставлення до неї, надати можливість для прояву самостійності, ініціативності співробітництва, відповідальності та уміння приймати правильні рішення, контролю і оцінки результатів власної екологічно орієнтованої діяльності.

Напрями педагогічного керівництва  діяльністю з ознайомлення дітей із живою та неживою природою:

• створення предметно-ігрового середовища: ігрове середовище, ігрові матеріали та предмети природи;
• визначення місця дидактичної гри у педагогічному процесі:
  ускладнення дидактичних завдань та змісту знайомих дітям ігор,
  створення різноманітних варіацій дидактичних ігор, включення
  нових ігор (відповідно до чинної програми);
• педагогічний добір та аналіз дидактичних ігор: зв'язок із
  працею дітей у природі, зі спостереженнями у куточку природи
  та на ділянці, із заняттями, на яких діти ознайомлюються з довкіллям.

Під час вибору напряму керівництва екологічними іграми варто зважати на те, що особливість гри у вихованні дошкільників вимагає насичення нею всієї життєдіяльності дітей у групі і тому потрібно будувати педагогічний процес таким чином, щоб гра проходила через усі режимні моменти протягом дня. Визначаючи місце гри в педагогічному процесі екологічної освіти, варто також враховувати її зв'язок із працею дітей у природі і навчанням на заняттях з екологічного виховання,

В останні роки, різко зросла увага до ігор, означилася потреба в глибшому і всебічному вивченні деяких питань ігрової діяльності. Це пов'язано з пошуком найраціональніших і найефективніших шляхів освіти дітей, з уведенням ігрових прийомів у практику навчання і виховання, із застосуванням нових видів ігрової діяльності.

З огляду на вікові особливості дітей, для кожного вікового періоду доцільно добирати ігри, що забезпечують розвиток особистості кожної дитини, елементів її екологічної свідомості, а також які поглиблюють, уточнюють і закріплюють знання про живу і неживу природу. До ігор включають дидактичні іграшки, різноманітний природний матеріал, використовують готові настільно-друковані ігри: лото, розрізні картинки.

Доречно також використання ігор, які активізують рухи дітей, що поєднується із розв'язанням розумових завдань. Наприклад, у таких іграх, як «Знайди свою пару», «Знайди свій будиночок», діти добирають собі будиночок або пару відповідно до прикріплених до них листочків, аналогічних за кольором чи формою тим, які видав педагог. Подібні ігри корисні ще й тим, що вони передбачають різні форми організації дітей, їх можна проводити з усією групою або невеликими підгрупами.

Проте варто мати на увазі, що далеко не кожна гра є екологічною за своєю метою та змістом. У практиці дошкільної екологічної освіти добір ігор часто буває непродуманим і нерідко випадковим.

Зміст дидактичних ігор для збагачення екологічних уявлень спрямований на розширення знань про багатоманітність і різноманітність природних об'єктів, взаємозв'язки у природі, людину як частину природи, культуру поведінки у природі.

Щоб діти краще зрозуміли зміст завдань дидактичної гри, запанував особливий емоційний ігровий настрій, до перебігу гри потрібно включити казковий персонаж (дідусь Лісовичок, Гриб-Боровик тощо), який пояснює правила гри, стежить за їх дотриманням, заохочує дітей.

Підвищенню інтересу до дидактичної гри з природними об’єктами, які обігруються, допомагає також уведення елементів змагання, як індивідуального, так і командного, а також проблемних ситуацій.