Соціальне чи індивідуальне в бутті людини

Есе з курсу «Філософія» на тему «Соціальне чи індивідуальне в бутті людини»

Виконала студентка групи А – 22, Онищук Ірини Василівна

Соціальне та індивідуальне – два суперечливих аспекти, які витісняють одне одного. Якщо дивитися на значення цих слів, то термін «індивід» буквально означає «неподільний», а «соціальне» можна перекласти як «сумісне», тобто людина, яка відокремлена як окрема постать. А «соціальне», навпаки, виражає таку якість людського буття, що виникає на фундаменті людей, які існують разом завдяки взаємній присутності їх у світі.

Філософія, як наука, яка розглядає світ цілісно безумовно пропонує певні точки зору. Перша – індивід виник від соціуму, а друга – суспільство взяло початок від індивідів. Це не дало вирішення цього питання, тому варто звернутися до визначень цих понять. Індивід,— окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського.[1] Інше каже, що індивід – це окремо взятий представник людського роду із властивими йому неповторними індивідуальними рисами. [2] Тобто індивід – це щось неповторне, щось дуже схоже на індивідуальність. А індивідуальність - означає сукупність властивостей, здібностей, особливостей(наприклад фізичні дані) і досвіду особистості, що відрізняють даного індивіда від багатьох інших. Втілення якихось виняткових здібностей людини – не завжди індивідуальність. Індивідуальність дає початок чомусь новому, унікальному і Бог створив кожну людину унікальною. Більше того, людська індивідуальність у соціумі стає особистістю. Ми не повністю визначаємо свою індивідуальність. З індивіда утворюється особистість, яка має бути пристосована до соціуму. Тобто не кожен індивід – особистість, але кожна особистість – індивід. Людським індивідом народжуються, а особистістю стають.[3]

Не індивід визначає особистість, а суспільство. Те як ми бачимо людей не завжди співпадає з тим, ким вони є насправді. Ми судимо книжку по обкладинці, в даному випадку по діяльності людини. Люди більше звертають увагу на статус в суспільстві чи професію, а не на моральність, характер. Ще цікаво, що індивідуальність видна всім, але тільки в соціальному середовищі та сама індивідуальність стає особистістю. Отож, важливо вчитися взаємодіяти в соціумі і розпізнавати особистості.

Апостол Павло в послані до Коринфян вказує, що людина має тіло, душу та дух. Ці надзвичайно різні складові утворюють особистість. Фізична складова – тіло і плоди його праці – предмети створені руками та інтелектом людини. Соціальна структура особистості формується під час спілкування, взаємодії з людьми. Це починається ще з перших соціальних зв’язків  новонародженого дитинчати та матері. Така структура вносить соціальні ролі  в різних контекстах і людина – частина цієї спільноти і це формує соціальну структуру особистості. Духовна складова особистості  є дуже важлива тому що -  внутрішній світ людини, який формується протягом всього життя і ця складова дуже впливає на зовнішні обставини.