Про дружбу: як її оцінював Монтень і чи має якусь вартість дружба для сучасної людини

Ессе

Про дружбу: як її оцінював Монтень і чи має якусь вартість дружба для сучасної людини

На мою думку тема про дружбу досить обширна. Її можна розглядати з різних точок зору, як це і зробив Монтень. Загалом автор судив про дружбу за своїм досвідом. І та дружба була не аби-яка, а як сам писав він «глибока і досконала, що про подібну і в книжках не прочитаєш…» Тому орієнтуючись на своє «братство» він писав, що справжня дружба це рідкість, вона виникає раз у три сторіччя. Також порівнював її з батьківськими почуттями, коханням, шлюбом. І навіть наводив приклади про богів, та уривки різних творів.

Щодо моєї думки, то я можу погодитись з Монтенєм з приводу визначення «справжньої дружби». Дійсно, вона проявляється через довіру одне одному , через відчуття повного розуміння твоїх думок, підтримку та через знання твого внутрішнього світу більше ніж будь хто. Але якщо говорити про дружбу між батьками та дитиною, то я з автором не згодна. Так, дійсно, діти молодші за віком не можуть дати поради матері чи татові, бо не мають такого життєвого досвіду як батьки. Але тато або матір досі можуть бути для дитини старшого віку справжніми друзями. Наприклад, якщо у підлітка є спільні інтереси з одним із батьків, або погляди на що небудь. У нашому сучасному світі діти можуть знати більше ніж батьки, бо має доступ до інтернет-ресурсів. Тому у деяких випадках може дотримуватись так зване «правило за Монтенєм», що у справжній дружбі обов’язково повинні бути поради для один одного. Безсумнівно бувають випадки коли твоя сестра чи будь хто з родичів настільки тобі далекий і невідомий для спілкування, що якщо порівнювати їх з твоїм найближчим другом, то неодмінно друг буде кращим за того родича. Бо знає про тебе більше і відчуваєш близькість до нього сильніше. Але, на мою думку,  не слід прибирати той факт, що батьки можуть бути друзями для своєї дитини.

Наступна частина, яка мені сподобалась під час прочитання Монтенєвого тексту, була про дружбу у трьох або більше. Якщо коротко переказати зміст, то автор думав так: Людина не може відчувати приязнь до двох чи більше людей однаково. У будь якому випадку їй доведеться зробити вибір. Ця думка особливо слушна, якщо уявити ситуацію, де ви маєте зберігати таємницю від друга, яку було б добре розказати іншому. Бо тоді мене або заглушить совість, що я приховую щось від свого друга, або той перший друг, який поділився зі мною секретом образиться і зовсім перестане довіряти. Тому я згодна з Монтенєм, бо мала досвід дружби у трьох і зі свого досвіду скажу, що така дружба це рідкісна річ. Особливо рідкісна, коли у вашій компанії усі одне одного поважають, підтримують, не забувають. Бо тоді, якщо цього немає, це приятелювання, як і наголошував Монтень. Бо ви не значущі для одне одного, а лиш зацікавлені думками товаришів поверхово.