Сенс життя

Як на мене, то сенс життя заключається в тому щоб його не шукати. Ніхто ще не придумав ідеальну формулу як потрібно прожити життя, щоб це було недарма. Ми чуємо(доволі рідко) відкуги про те що хтось знайшов свій сенс життя і тепер знає що йому робити до свого кінця і все в нього чудово.

Але як на мене є один нюанс - що буде, якщо в якийсь момент ти зрозумієш що втратив того або те, що вважав своїм "сенсом", і далі ти не можеш продовжувати життя з цією думкою?

І тут ми змінюємо погляд на людей котрі, в пошуках себе в цьому житті, прийшли до емоціональних зривів та розуміння того, що не все відбувається так як ти собі можеш мріяти. Я зустрічала багато історій про людей які закрились в собі, кардинально змінили свій спосіб життя в набагато гіршу сторону, "загубились" в суспільстві, а деякі навіть пішли з життя. Адже з давніх часів на сприйняття самогубства значно впливали такі екзистенціальні теми як релігія, честь та сенс життя.

Тому щоб не бути в списках цих везунчиків, я віддаю перевагу проживати своє життя за для своїх інтересів які в мене є на даний момент, за ради близьких і усмішок просто знайомих мені людей. Я не намагатися вигадувати собі ідеальний рецепт життя із за якого можна втратити купу часу, а інколи і себе. Адже з кожним днем ми розвиваємось і наші погляди міняються пропорційно з нашим досвідом, і дуже часто ми засмучуємось і розчаровуємось коли якісь незначні речі не відповідають нашим очікуванням, а уявіть, що буде з таким глибоким та персональним визначенням як "сенс життя"...

Як варіант можу запропонувати ще одну цікаву думку одного відомого російського радіопродюсера