Бенефіційна реформа Карла Мартелла та її соціальні наслідки
Автор: Яна Палчинська • Октябрь 15, 2023 • Контрольная работа • 1,563 Слов (7 Страниц) • 103 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Кафедра середніх віків та візантиністики
Бенефіційна реформа Карла Мартелла та її соціальні наслідки.
Індивідуальне завдання
з навчальної дисципліни
“Історія середніх віків V–ХІ ст.”
Виконала: студентка ІСТ-23
Палчинська Я.Я
Перевірив:
доц. Козловський С.О
Львів-2022
План
- Влада Карла Мартелла та передумови впровадження бенефіційної реформи.
- Суть бенефіційної реформи.
- Секуляризація церковних земель
- Соціальні наслідки
- Висновки
1. Королі династії Меровінгів формально зберігали верховну владу протягом майже трьох століть. Проте поступово їхня політична могутність слабшала. Унаслідок постійних міжусобиць скорочувалася підвладна Меровінгам територія. Навіть область між Луарою і Рейном, яка до кінця VII ст. ще належала нащадкам Хлодвіга, виявилася розділеною на три королівства, що ворогували між собою (Австразію, Нейстрію і Бургундію). Саме тоді реальна влада повільно, але впевнено переходила до майордомів – вищої посадової особи у Франкській державі, що мав ті самі повноваження, що і сучасний прем’єр-міністр. Піднесення Карла Мартелла у франкській державі почалося з військових перемог над тими феодалами, які намагалися заперечувати його верховну владу. Він здобув перемоги в битвах на річці Амблев (біля міста Мальмеді на території сучасної Бельгії) і при Венсі (біля сучасного французького міста Камбре). Завдавши поразки нейстрійській знаті й відновивши політичну єдність Франкського королівства, Карл Мартелл фактично зосередив у своїх руках верховну владу за "ледачих королів".
Необхідність у кінному війську диктувалася зовнішньополітичними причинами — загрозою нашестя арабів, військо яких складалося переважно з кінноти. За часів Хлодвіга та Салічної правди основу королівської армії становила франкська піхота. Селянин-общинник у разі потреби швидко перетворювався на воїна. Відносно нескладне вбрання й озброєння для такого випадку було в кожній франкській родині. Проте над франками нависла серйозна небезпека Арабського халіфату: араби, завоювавши Іспанію, з 720 р. почали наступ на Галію. Війни з арабами показали перевагу кінноти над піхотним ополченням, яке складало основну масу франкського війська, саме тому настав час проводити військову реформу.
Також розвиток феодальних відносин, що відбувався у Франкській державі, вимагав зміни форм феодальної власності: аллодіальна власність, яка тоді домінувала, мала поступитися місцем більш зрілій формі феодальної власності, тому на зміну аллоду були запроваджені бенефіції.
2. Земля, яку раніше вважали власністю роду, перетворилася на аллод, який був власністю конкретної сім'ї (кінець VІ ст.). Алод можна було заповідати, продавати, купувати. Уже в період династії Меровінгів поряд з аллодом з'являється (спочатку як виняток) нова форма королівського дарування – бенефіцій (від лат. beneficium - добрий дар, благодіяння). Король зосередив у руках всі функції державного управління, центром якого став королівський двір. Влада короля грунтувалася насамперед на тому, що він був найбільшим земельним власником у королівстві і мав численну, віддану йому дружину. Державою він керував як особистим господарством, дарував своїм наближеним землі, які раніше становили загальноплемінну власність. Король довільно розпоряджався державними доходами, які надходили до нього у вигляді податків, штрафів та торгових мит.
...