Якою буде нерівність у майбутньому: на яких підставах і за якими критеріями вона буде існувати і чи буде взагалі?

Якою буде нерівність у майбутньому: на яких підставах і за якими критеріями вона буде існувати і чи буде взагалі?

Взагалі, сучасне трактування нерівності виходить за межі суто економічних параметрів. Виокремлюється нерівність економічна, соціальна, політична і етнокультурна. Але соціальні групи можуть потерпати навіть не від одного виду нерівності, а декількох. Зрозуміло, що вищий ризик різноманітних позбавлень наражаються саме малозабезпечені верстви населення, ризик відсторонення суспільством особи з обмеженими можливостями, безхатченки, іммігранти, навіть багатодітні сім'ї (5 і більше дітей).

Найдавнішою та найвиразнішим проявом нерівності була економічна – поділ на багатих і бідних, тобто нерівність за доходами. Але як результат цієї нерівності може виникнути нерівність, наприклад, до якісного медичного обслуговування, до інформаційних ресурсів чи загалом до реалізації свого потенціалу. Прикладом є 2 серія 1 сезону серіалу «Чорне зеркало» - «15 мільйонів призів». В ній зображується умовний такий поділ на багатих і бідних. Частина громадян, скажімо, знаходиться «на дні», і для того, щоб з нього вирватися необхідно з дня в день крутити педалі велотренажера. І Бінг пропонує Ебі взяти участь у конкурсі зірок (Ебі гарно співала), для неї він купує пропускний квиток за 15 мільйонів балів, цим самим дає можливість дівчині вирватись з цього низу. Наслідком нерівності за доходами є нерівність за тривалістю життя. Відомо, що, люди з високими доходами живуть довше за бідних, і водночас тільки добре здоров’я є фундаментом належної економічної конкуренто-спроможності. На мою думку, більш справедливий розподіл доходів, що проявляється зокрема через зниження бідності, є вагомим стимулом розширення участі всіх верств населення в економічному розвиткові. І це може зменшити економічну нерівність у майбутньому.

Соціальна нерівність є основою стратифікації суспільства, сприймається як головна його властивість. Історія людства не знає суспільства без соціальної нерівності. Соціальна нерівність ділить суспільство на певні класи, групи, прошарки (страти). Ці всі утворення не є вічними. Вони змінюються відповідно з економічною, політичною та іншими еволюціями. Стали історією такі класи як рабовласники, раби, феодали, закріпачені селяни. Втрачає свій вплив і чисельний клас промислового пролетаріату, формується соціальна група інтелектуальних власників на різні види інтелектуальної власності (нове знання, інформація, управлінське мистецтво і ін.). Отже, до типів соціальної нерівності належать нерівність за гендерною, расовою, кастовою, віковою ознаками тощо.

Яскравим прикладом расової нерівності є фільм «Джанго освобождённый».  Вже на початку фільму видно як работорговці гнали куплених в Техасі на аукціоні  чорношкірих рабів-чоловіків. Тобто, людьми просто торгують як предметами, і це лише через те, що вони іншого кольору. Над ними знущаються, їх вважають за рабів, і навіть Джанго, головний герой, має чорну шкіру, то чому б йому не почати вбивати, адже кому буде не байдуже до чорношкірого. Взагалі, не розумію, звідки пішло оце несприймання несхожих на себе?

Існує політична нерівність, наприклад, статей – це нерівномірність у становищі жінки й чоловіка при їхньому політичному волевиявленні та прийнятті політичних рішень.  У сучасному суспільстві ця нерівність поширена менше, але жарти на цю тему лунають. Раніше ж жінок не допускали до управління державою взагалі., вони опинялись поза межами політичної системи. Розширення можливостей жінок, підвищення їх соціального, економічного і політичного статусів мають суттєве значення для забезпечення ефективного державного управління, соціалізації розвитку, сталого розвитку у всіх сферах життя. Тому рівноправна участь жінок і чоловіків у політичному житті є наріжним каменем у загальному процесі досягнення ґендерної рівності, не лише вимогою соціальної справедливості і демократії, а й необхідною умовою досягнення рівності в суспільстві. Обмежене представництво жінок на посадах вищого рівня традиційно спостерігається й у системі державної служби.