Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства

Автор:   •  Апрель 22, 2018  •  Контрольная работа  •  3,444 Слов (14 Страниц)  •  736 Просмотры

Страница 1 из 14

Київський національний економічний університет імені

Вадима Гетьмана

Факультет маркетингу

Реферат

На тему : Характерні особливості сучасного (постіндустріального)

суспільства

Студентки групи РМ-104 :

Хомич Катерини Юріївни

Викладач :

Горбов Владислав Володимирович  

Київ – 2016

План

 Вступ

  1. Типологія суспільства
  2. Особливості сучасного постіндустріального суспільства
  3. Визначення сучасного суспільства за Деніелом Беллем
  4. Відмінності традиційного і сучасного суспільств (відмінності у сфері соціальної взаємодії)
  5. Теорія модернізації

Висновок  

Блок-схема

Список використаної літератури

                                                                 2

       Вступ :                                              

Найбільш поширеним у сучасній соціології є поділ суспільства на традиційне і сучасне. В основі поділу лежить цілий комплекс ознак: характер власності, особливості соціальної структури, природа влади, панівні в суспільстві ціннісні установки. В якості базової цінності, розрізняючі ці суспільства, виступає також готовність або відмова соціальної системи прийняти соціальні зміни або приступити до них. Цій установці відповідають економічна, політична та ідеологічна підсистеми, що робить суспільство інтегрованим і цілісним.  

 

1.  Сучасні суспільства розрізняються за багатьма ознаками, але є в них і однакові параметри, за якими їх можна типологізувати.

Одним з основних напрямків у типології суспільства служить вибір політичних відносин, форм державної влади як підстав для виділення різних типів суспільства. Наприклад, у Платона та Аристотеля суспільства розрізняються за типом державного устрою: монархія, тиранія, аристократія, олігархія, демократія. У сучасних варіантах цього підходу відзначається виділення тоталітарних (держава визначає всі основні напрямки соціального життя); демократичних (населення може впливати на державні структури) та авторитарних (поєднують елементи тоталітаризму і демократії) товариств.

В основу типологізації суспільства лежить  марксистська теорія відмінності товариств за типом виробничих відносин у різних суспільно-економічних формаціях: первісно-общинне суспільство (примітивне яке привласнює спосіб виробництва); товариства з груповим способом виробництва (наявність особливого виду колективної власності на землю); рабовласницькі суспільства (власність на людей і використання праці рабів); феодальні (експлуатація прикріплених до землі селян); комуністичні та соціалістичні суспільства (рівне ставлення до власності на засоби виробництва шляхом ліквідації приватновласницьких відносин).

 

Найбільш стійкою в сучасній соціології вважається типологія, заснована на виділенні традиційного, індустріального та постіндустріального суспільств.  

Традиційне суспільство (його ще називають простим і аграрним)- це суспільство з аграрним укладом, малорухомими структурами і способом соціокультурної регуляції, який базується на традиціях (традиційне суспільство).

                                                                 3

                                                               

                                                               

Поведінка індивідів у ньому строго контролюється, регламентується звичаями та нормами традиційної поведінки, усталеними соціальними інститутами, серед яких найважливішим будуть сім'я, громада. Відкидаються спроби будь-яких соціальних перетворень, нововведень. Для нього характерні низькі темпи розвитку, виробництва. Важливим для цього типу суспільства є усталена соціальна солідарність, що встановив ще Дюркгейм, вивчаючи суспільство австралійських аборигенів.

Традиційне суспільство характеризується природним поділом і спеціалізацією праці, персоналізацією міжособистісного спілкування (безпосередньо індивідів, а не посадових або статусних осіб), неформальним регулюванням взаємодій (нормами неписаних законів релігії і моральності), зв'язаністю членів відносинами спорідненості (сімейним типом організації спільності), примітивною системою управління спільністю (спадковою владою, правлінням старійшин).

...

Скачать:   txt (39.8 Kb)   pdf (284 Kb)   docx (32.1 Kb)  
Продолжить читать еще 13 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club