Соцiологiя - наука про суспiльство

Семінарське заняття до теми 1

ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО.

Ключові терміни та поняття: 

Соціологія - це наука, яка вивчає відносини між людьми, які належать спільноті або різним групам і складають суспільство.

Соціальне -  (лат. socialis - товариський, громадський) - це сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їхніх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, соціальних явищ і процесів, одна з основних категорій соціології та соціальної філософії.

Соцієтальне -  (англ. societal) - одне із засадничих понять соціології. Воно з'являється у соціологічній теорії на межі XIX-ХХ ст., коли постала потреба у поняттях, що здатні відобразити сутність нової хвилі трансформаційних процесів на макрорівні, тоді як традиції вживання терміна «соціальне» в західній емпіричній соціології не відповідало цьому завданню.

Аксіолóгія (від грец. наука про цінності, учення про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язок між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини; розділ філософії.

Верифікація -  (пізньолат. verificatia - підтвердження; лат. verus - істинний, facio - роблю) - доказ того, що вірогідний факт або твердження є істинним.

1. Виникнення сучасної соціології:

а) передумови

Дослідники виділяють три групи чинників (чи передумов), що сприяли виникненню сучасної соціології.

1. Соціально-економічні чинники (передумови), такі як індустріальна революція, ринок вільної праці, урбанізація (тобто зростання ролі міст у розвитку суспільства), розвиток торгівлі і багато чого іншого з наслідками, що впливають на спосіб життя людей, змінюють соціальну структуру, суспільні відносини.

2.Соціально-політичні чинники (передумови), серед яких новий соціальний порядок, панування буржуазних верств, влада капіталу, державна бюрократія, демократизм і т.ін.

3.Інтелектуальні чинники (передумови), такі як філософські ідеї епохи Просвітництва з її духовними орієнтирами - гуманізмом, раціоналізмом, з домінантами прогресу, свободи особистості, наукового знання, ідеями Вольтера, Руссо, Сен-Сімона і багатьох інших.

б) етапи в історії розвитку соціологічної думки.

Етапи в історії розвитку соціологічної думки за М. Элброу (анг. соціолог):

− перший етап − I-а третина XIX ст. − натуралістичний (фаза «універсалізму»). Початок формування науки, в поглядах основоположників соціології формуються уявлення про суспільство на основі натуралістичної парадигми, розробляються методи соціологічних досліджень.

У Спенсера (натуралістична тенденція) суспільство уподібнюється біологічному організму, який розвивається на основі загальної еволюції. Спенсер розвиває вчення про соціальні інститути, як механізми самоорганізації спільного життя людей, розробляє типологію суспільства і т. д.

− другий етап − сер. XIX ст. − формування національних наукових шкіл і розробка теорій, які стали сьогодні класичними.

Соціокультурний підхід Э. Дюркгейма (Франція), раціоналізм М. Вебера (Німеччина), цивілізаційні циклу А. Тойнби (Великобританія), теорія еліт Г. Моска (Італія), генетична соціологія С. Ковалевського (Росія).

− третій етап − кін. XIX ст. − інтернаціоналізація науки, плідний обмін між теоретичними школами. Науковий світ суспільствознавства розколовся на 2-і протилежні системи: конфліктологов (марксизм) і еволюціоністів (структурний функціоналізм).