Шпаргалка по "Лингвистике"
Автор: Данил Даня • Октябрь 25, 2018 • Шпаргалка • 5,682 Слов (23 Страниц) • 536 Просмотры
Лекція 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
Ключові поняття: мовознавство, загальне мовознавство, часткове мовознавство,
теретичне мовознавство, прикладне мовознавство, германістика, романістика, мовні універсалії, глотогенез, моногенез мови, ізоглоса, соціолінгвістика, етнолінгвістика, нейролінгвістика, психолінгвістика, лінгвогеографія, зіставний метод, описовий метод, структурний метод, метод лінгвістичної географії, порівняльно-історичний метод, дистрибутивній метод, метод безпосередніх складників, трансформаційній метод, метод компонентного аналізу.
ПИТАННЯ
- Суть поняття “мовознавство”. Предмет і завдання курсу “Вступ до мовознавства”.
- Загальне і часткове мовознавство. Теоретичне та прикладне мовознавство.
- Зв’язок мовознавства з іншими науками.
- Методи мовознавства.
1. Суть поняття “мовознавство”. Предмет і завдання курсу “Вступ до мовознавства”.
На земній кулі за різними даними існує 2996, 5651 або 6809 мов. Однак ці підрахунки відносні, тому що не завжди вдається розмежувати мови та діалекти. Наприклад, тільки на острові Нова Гвінея, де спостерігається найвищі концентрація мов у світі, виокремлюють від 300 до 1000 мов. Найбільшо прийнятною є думка, що у світі існує майже 6000 мов. Лінгвістиці відомо і багато зниклих, мертвих мов. Одні з них, наприклад, латинська збереглися у великій кількості текстів і добре вивчені, від інших, наприклад, троянської, не залишилося ніяких слідів.
Кожна мова – явище суспільно-історичне, продукт розвитку людської культури, засіб спілкування, формування думки і передачі її іншим. Мова – багатогранне явище, якому притаманні певні ознаки. Оскільки мова складається із сукупності різних одиниць, то її можна визначити як систему фонетичних, лексичних і граматичних засобів. Звуковий характер мови є підставою назвати її системою членороздільних звукових сигналів. Мова має величезне значення для людини, оскільки забезпечує її потреби в обміні інформацією, спілкуванні, пізнанні світу. Усе пізнане набуває мовного вираження, закріплюється в мові і завдяки цьому не забувається, залишаючись серед здобутків людства. Без мови суспільство не могло б існувати. Таким чином, можна визначити мову як систему фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка розвивається і забезпечує потребу людини у спілкуванні та пізнанні.
Не дивно, що люди ще в давні часи зацікавились мовою і створили про неї науку — мовознавство. Мовознавство, або лінгвістика (від лат.lingua “мова”), - наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників. Отже, предметом мовознавства є мова як притаманний тільки людині засіб спілкування й окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у статиці й динаміці, в їх теперішньому й минулому, в усіх їх взаємозв'язках та взаємодії з іншими соціальними феноменами (суспільством, свідомістю, культурою тощо). Проблеми сутності мови, її функцій, структури і розвитку є дуже важливими, оскільки мова є необхідною умовою мислення, існування й поступу суспільства. Через пізнання мови пролягає шлях до пізнання людини. Предметом курсу “Вступ до мовознавства” є вивчення основних відомостей про мову, лінґвістичних понять і термінів, без яких неможливо вивчати жодну лінґвістичну дисципліну. Курс «Вступ до мовознавства» дає відповідь на питання «що?» (Що є в мові, і що є в мовознавстві?), а курс «Загальне мовознавство», який завершує вивчення лінгвістичних дисциплін, дає змогу розібратися у питаннях «чому?» і «як?» (Чому в мові відбуваються певні процеси, чому вона має саме такий вигляд? Як досягають лінгвістичних результатів?).
Завдання курсу полягають у з’ясуванні питань про:
1) природу і сутність мови – оскільки мова є багатогранним і складним явищем, єдиного погляду на її сутність немає, відомо майже 100 визначень мови;
2) структуру і систему мови – мова є дуже складною системою, яка побудована з різнотипних мовних одиниць. Мовознавство з’ясовує сутність цих одиниць, їх функціональне навантаження;
3) походження мови та закономірності розвитку мов – вивчаються закономірності і рушійні сили розвитку мови, визначаються внутрішні та зовнішні фактори мовних змін;
...