Презентацiя бухгалтерськоi термiнологii в Украiнськiй лексикографii

                                                                             Кузьмич Софія Миколаївна

                                                                             студентка Навчально-наукового

                                                                             інституту обліку, аналізу та

                                                                             аудиту Університету ДФС України

                                                                             Науковий керівник –

                                                                             Павлова А.К.,

ПРЕЗЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

          Питання організації галузевих, зокрема бухгалтерських, термінів в єдині системи з метою їх упорядкування й сьогодні залишається актуальним. Представити бухгалтерську термінологію можна спираючись на уже видані лексикографічні описи: словники, довідники, опубліковані списки термінів. Проте, варто зазначити, що таких видань, які презентують бухгалтерську термінологію існує мало або вони втратили свою актуальність.

          Проте, за останнє десятиліття з’явився ряд наукових праць у яких досліджуються бухгалтерські терміни. Також складаються тлумачні словники, які базуються саме на бухгалтерській термінології, або, в крайньому випадку, вона посідає чільне місце з поміж інших загальноекономічних, фінансових, маркетингових, управлінських терміносистем. Окремі проблемні питання наповнення довідкових видань з бухгалтерського обліку піднімалися у роботах проф. Л. В Чижевської, проф Н.М. Малюги.  Гончаров С.М., Кушнір Н.Б. упорядкували “Тлумачний словник економіста”, в якому представлені  2250 основних економічних термінів із загальноекономічних, фінансових, маркетингових, управлінських, бухгалтерських та інших понять з їх російськими відповідниками. Одним з найновіших тлумачних словників бухгалтерських та суміжних економічних термінів є, видане Г.О. Король, Н.П. Портус та Ф.О. Безгодковою в Дніпропетровську, навчальне видання для студентів.

        Мета дослідження полягає в представленні бухгалтерської термінології в українських словниках, довідниках, публікованих списках термінів. Визначити їх переваги та недоліки, а також з’ясувати, чи виконують вони свої функції

        Значна частина наукових дискусій у сфері бухгалтерського обліку пов’язана не лише із “розходженням позицій про факти, а з наявністю різних значень понять, якими оперують дослідники”[1]. Як приклад, наведу кілька визначеннь такої важливої категорії бухгалтерського обліку – баланс.

         Баланс(баланс) – в економіці – система взаємопов'язаних показників , що характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Баланс може бути плановим або звітним[2, с.175].

          У тлумачному словнику Гончарової Н.С є ще одне визначення цього поняття, яке відноситься безпосередньо до бухгалтерського обліку.

          Баланс бухгалтерський(баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового(звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають склад і розміщення засобів підприємства (фірми), а пасиви – джерела їх утворення і розміщення[2, с.175].

        Баланс – рівновага, система показників, що характеризують стан взаємопов'язаних величин, які постійно змінюються[3, с.9].

        Аналізуючи представлені визначення, одразу помітно недоліки та переваги кожного з використаних тлумачних словників.

        Що стосується тлумачного словника Гончарової Н.С, то основним недоліком, на мою думку, є однакові терміни, які вживаються у різних значеннях в різних термінологічних полях. У словнику вказано, який термін до якої сфери відноситься, але на практиці, в економічних текстах такого немає і це може завадити читачу правильно зрозуміти прочитане. В таких випадках потрібно звертати увагу на контекст. Одним специфічних для України аспектів є те, що і науковці і практики часто користуються російськомовними термінами, які інколи на практиці потрібно вжити українською[4]. Словник Гончарової Н.С усуває проблему непрофесійно-безграмотного перекладу українською мовою російськомовних термінів, оскільки термін вказаний обома мовами.