Есе до книги Ірвіна Ялома «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді»

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Домашня робота з навчальної дисципліни

Актуальні проблеми сучасної загальної психології

Есе до книги Ірвіна Ялома «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді»

Результати проходження опитувальника Плутчика-Келлермана-Конте. Тест для виявлення механізмів психологічного захисту.

  Виконала:

Студентка групи 16.521 МПсП

Лисиця Т.А

Перевірив: доц. Вакуленко О.Л.

КИЇВ 2022

Есе до книги Ірвіна Ялома «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді»

Ірвін Девід Ялом – відомий американський психіатр та психотерапевт, доктор медицини, професор психіатрії Стенфордського університету; відомий як автор науково-популярної та художньої літератури.

Книга показує зворотній бік психотерапії. Де автор озвучує думки психотерапевта, супервізора, клієнта. Поряд із кейсами клієнтів, супервізорськиих запитів, навіть описаний шахрайський кейс.

Для мене у книзі, насамперед, було цінним розбір кейсів клієнтів і робота супервізора. За допомогою історії психотерапевта Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Цікаво дізнатися про що думає психотерапевт, або супервізор під час сесії. Які думки супроводжують його коли він дивиться на клієнта.

Сам Ернест намагається бути чесним зі своїми клієнтами. Цікаво було читати про його думки у еротичному переносі. Чи може терапевт навіть допускати можливість еротичних фантазій із клієнткою у еротичному переносі? Виявилося, що деякі терапевти теж мають еротичні фантазії щодо своїх пацієнтів.

Ідея автора, це психотерапевту бути чесним зі своїми клієнтами. І, як можна побачити із контексту, не усім терапевтам вона до душі. Головний герой книги психотерапевт Ернест намагається бути чесним зі своїми пацієнтами, його ж колеги не завжди можуть підтримувати таку відвертість.

У книзі автор надає кейс сексуальних відносин терапевта із пацієнткою, де терапевт запевняє щодо необхідності такого «лікування» клієнтки. На мою думку, такі клієнт-терапевтичні відносини неможливі.

Цікаво і захопливо читати про супервізію і роботу етичної комісії. Які думки супроводжують супервізора. Як супервізор став жертвою шахрайських дій після того як прийняв «подарунок» від клієнта у вигляді невеликої бізнес-пропозиції.

 Чи може психотерапевт вступати у сексуальні відносини із минулими пацієнтами навіть якщо минуло близько десяти років. Це одне із більшості питань, які піднімає автор у книзі.

Читаючи цю книгу я зустрілася із різними переживаннями. Обурення від описаних одним психотерапевтом сексуальних відносин між клієнткою, ніжність до переживань клієнтки і Ернеста, співчуття до супервізора Маршала, який став жертвою шахрайських дій. Звісно, переживаючи, різні емоції я запитувала, а що це про мене і яке моє відношення до тієї-чи-іншої ситуації.

Книга виявилася терапевтичною. Вона закликає поміркувати над багатьма етичними запитання. Особливо було цінним для мене стати свідком психотерапії. Неначе бути у акваріумі на сесії психотерапевта або супервізора.