Есе за книгою «Як влаштована економіка» Ха-Джун Чанг

Есе за книгою «Як влаштована економіка» Ха-Джун Чанг

Хочу почати з того,що у книзі Ха-Чжун Чан пояснює багато технічно складних економічних теорій у простих термінах, використовуючи кілька визначень і не використовуючи таких математичних позначень, як алгебраїчні формули, рівняння, діаграми, малюнки та статистичних таблиці, які є загальними у звичайних економічних книгах. На мою думку,цей підхід був використаний не тільки для того, щоб підкреслити, що економіка не є точною математичною наукою,а й для того,щоб навіть не-економіст із середньою освітою був в змозі зрозуміти прочитане (ким я і є ).Незважаючи на те, що книга є введенням в економіку для непрофесійних економістів, автор заперечує традиційне розуміння значення економіки. Його основний аргумент у книзі полягає в тому, що предметом економіки має бути саме економіка, так само як предметом хімії є хімічні речовини; вона не може досягти консенсусу щодо своїх фундаментальних питань, не кажучи вже про те, які відповіді. Ченг не шукає формули: по суті він стверджує, що економіка - це політика. Тому ми не повинні думати про ідеальну відповідь – дискусія ніколи не має закінчуватися.

Книга розділена на дві частини: в першій частині обговорюється, що таке економіка, історичний розвиток економіки, різні способи вивчення економіки та хто є суб'єктами економічної діяльності, у той час як друга частина присвячена використанню економіки у розумінні реальної світової економіки.

Капіталізм є одним із головних аргументів, висунутих Чангом у цій книзі.

Підприємницький клас є основою капіталістичної економіки. Вся ця економічна структура капіталістичної економіки заснована на цьому класі. Підприємці грають роль лідерів у різних галузях виробництва,їх присутність є обов’язковою умовою для здорової конкуренції,вони є основними джерелами розвитку капіталістичної економіки.

Автор виступає за ринкову капіталістичну систему, оскільки вона залучає більше конкуренції порівняно з соціалістичною системою, в якій домінує закрита ринкова економіка, яка не залишає місця для конкуренції. На думку автора, капіталістичні ринки є ефективнішими у порівнянні з іншими ринками, що зумовлює необхідність збільшення попиту продукцію над ринком.

Проте автор не вказує те що, що монопольні повноваження можуть призвести до зловживання владою із боку фірм, які змушують їх встановлювати високі ціни споживачам. Монополістичні ринки можуть ігнорувати як зовнішні чинники, такі як довкілля ,так і соціальні вигоди робітників.

Хоча в даний час в основі економіки майже всіх країн лежить та чи інша форма капіталізму, протягом більшої частини минулого століття капіталізм був лише одним із двох основних підходів до організації економіки. При іншому підході, який називається соціалізмом, держава володіє засобами виробництва, а державні підприємства прагнуть максимізувати суспільне благо, а не прибуток.

У 4 главі автор описує 9 шкіл економіки: класичну,маркситську, ,австрійську,кейнсіанську,тощо. Наприкінці глави він вигадує зручну схему: якщо вам подобається, щоб ваша економіка була поділена на класи, і вважаєте, що її найважливішою областю є виробництво, але в той же час вважаєте, що світ складний і невизначений, і економіка змінюється через технологічне новаторство, то ви є марксистом/кейнсіанцем/шумптером. Його ідеал полягає в тому, щоб ми визнали, що жодна з цих ідей не є священною, але при цьому й не є марною.

Нерівність є ще одним важливим аргументом, представленим у книзі і саме в дев'ятому розділі. Автор не погоджується з гіпотезою Кузнеця, яка стверджує, що нерівність зменшується з економічним зростанням. Наголошується на тому факті, що рівень життя у Сполучених Штатах один із найвищих, проте громадяни країни не отримують рівного доходу. Тому зменшення нерівності